Використовується під всі культури на всіх типах ґрунтів, а також для підживлення просапних культур.

Внесення аміаку – достатньо складний процес з точки зору технології та безпеки, тому здійснюється зазвичай спеціалізованими компаніями.

Під час внесення у ґрунт перетворюється на газ, який розчиняється у ґрунтовому розчині і утворює гідроксид амонію, іони якого, у свою чергу, обмінно і необмінно поглинаються ґрунтом. Амоній взаємодіє з аніонами ґрунтового розчину і утворює різні солі, фізико-хімічно взаємодіє з ґрунтовими колоїдами, поглинається твердою фазою ґрунту. Окрім фізико-хімічних реакцій аміак піддається нітрифікації.

Швидкість і ступінь поглинання аміаку ґрунтом залежить від вмісту гумусу, гранулометричного складу і вологості, а також від способу і глибини загортання у ґрунт. На важких, багатих органічними речовинами, добре оброблюваних і нормально зволожених ґрунтах аміак поглинається краще, ніж на легких ґрунтах, бідних на гумус. У піщаних і супіщаних ґрунтах утворення амонійних солей з аміаку і адсорбція іону амонію триває повільніше, ніж у важких ґрунтах. У зв’язку з цим на легких ґрунтах аміак тривалий час зберігається у первинній формі і здатний випаровуватися.

Під час внесення важливо дотримуватися встановлених правил техніки безпеки, оскільки це сильнодіюча отруйна речовина, яка при потраплянні на шкіру викликає опіки, а під час випаровування – обмороження.