Замовити товар

    Замовити


      Задайте питання

        КАС, UAN N30

        Азоту - 30%

        Карбаміду - 37%

        Селітри - 45%

        Країна: Україна

        Фасування: єврокуб, налив

        По запиту - Черкаси

        Аміачна вода N 20-22

        HN3 - 25%

        азот - 20.5%

        Країна: Україна

        Фасування: єврокуб, налив

        11500 - Черкаси

        Карбамід, Urea N 46,2(сечовина)

        азоту - 46%

        біурету - 1.40%

        Країна: Україна, Єгипет

        Фасування: Біг беги, прильований, гранульований

        519 грн 5 кг -

        22500 грн/т - Черкаси

        22500 грн/т - Порт

        Аміачна селітра, AN N34,4 (нітрат амонію, амоній азотнокислий)

        азоту - 34.4%

        води - 0.6%

        Країна: Україна

        Фасування: Біг беги, прильоване, гранульоване

        469 грн 5 кг -

        17700/18100 грн/т - зах, півд/центр

        Вапняково-аміачна селітра (ВАС, аміачна селітра кальцинована, кальцій аміачна селітра, КАН, CAN-27)

        азоту - 27%

        нітратного азоту - 14%

        амонійного азоту - 14%

        оксиду кальцію - 20%

        оксиду магнію - 6%

        нітрату кальцію - 1.5%

        води гігроскопічної - 0.3%

        води загальної - 0.6%

        Країна: Україна

        Фасування: Прильоване, гранульоване

        17200 грн/т - Рівнеазот

        КАС, UAN N26+4S

        Азоту - 26%

        Карбаміду - 40%

        Аміачної селітри - 30%

        Країна: Україна

        Фасування: єврокуб, налив

        по запиту - Черкаси

        КАС, UAN N28

        Азоту - 28%

        Карбаміду - 40%

        Аміачної селітри - 30%

        Країна: Україна

        Фасування: єврокуб, налив

        16500 грн/т - Черкаси

        КАС, UAN N32

        Азоту - 32%

        Карбаміду - 37%

        Селітри - 45%

        Країна: Україна

        Фасування: єврокуб, налив

        18800 грн./т. - Черкаси/ Рівне

        205 грн/л -

        Сульфат амонію гранульований, AS N21,24 (амоній сірчанокислий)

        азоту - 21%

        сірки - 24%

        води - 0.3%

        Країна: Україна, Узбекистан

        Фасування: Біг беги, гранульоване, пакети - 1,2,5 кг

        339 грн 5 кг -

        15500 грн/т - Ізмаїл

        16500 грн/т - Черкаси

        ATS тіосульфат амонію N12 S26

        азоту - 12%

        сірки - 26%

        Країна: Україна

        Фасування: єврокуб, налив

        20600 грн/т налив - Черкаси

        Показати всi

        Азотні добрива — їх особливості, переваги та тонкощі застосування

        Азот – один з основних біогенних елементів. Він входить до складу білкових речовин і багатьох інших природних життєво важливих для рослин органічних сполук: ліпоїдів, хлорофілу, алкалоїдів, фосфатидів, нуклеопротеїдів, багатьох ферментів. Рослини поглинають азот і синтезують білок та інші азотисті речовини впродовж усієї вегетації, але інтенсивність цих процесів та вміст азоту як загалом у рослині, так і в окремих її органах різний у різні фази росту й розвитку. Участь азоту у важливих життєвих процесах дає змогу регулювати азотне живлення рослин і збільшувати їх продуктивність.

        Підвищення рівня азотного живлення збільшує засвоєння рослинами інших елементів: Р, К, Са, Mg, S, Cu, Fe, Μn і Ζn. Оптимальне азотне живлення рослин інтенсифікує синтез білкових речовин, пришвидшує ріст і затримує старіння рослинного організму, посилює і продовжує життєдіяльність листків. При цьому рослини швидше ростуть, утворюють міцні стебла і листки інтенсивно-зеленого кольору, поліпшується формування репродуктивних органів, підвищується продуктивність.

        Форми азотних добрив

        Сучасний асортимент азотних мінеральних добрив, що випускаються промисловістю, поділяють на шість груп: аміачні, амонійні, нітратні, амонійно-нітратні, амідні та аміакати. В окрему групу виділяють азотні добрива тривалої дії.

        Виробництво азотних добрив ґрунтується переважно на використанні синтетичного аміаку. Пряме зв’язування азоту у вигляді його оксидів та ціанаміду кальцію коштує значно дорожче і використовується рідко. Джерелом азоту є атмосфера. Водень для синтезу аміаку добувають з газу під час коксування вугілля, із води внаслідок розкладання у процесі га-зифікації твердого палива і мазуту, під час перероблення вуглеводневих газів (природного, попутного) конверсією з водяною парою, а також під час електролізу води. Найчастіше для добування водню використовують природні та попутні нафтові гази. Синтетичний аміак добувають під час взаємодії хімічно чистих азоту та водню у співвідношенні 1:3.

        Аміачні добрива

        До цієї групи азотних добрив належать добрива, що містять азот в аміачній формі (NH3). Це рідкий (безводний) і водний аміак (або аміачна вода).Аміачні добрива позитивно впливають на кореневу мікрофлору.
        В ній збільшується кількість амоніфікаторів і нітрифікаторів, а кількість денітрифікаторів зменшується у 10 разів.

        Амонійні добрива

        До цієї групи належать азотні добрива, шо містять азот в амонійній формі (сульфат амонію, сульфат амонію-натрію, хлористий амоній, карбонат амонію).Амонійні добрива переважно використовують до сівби як основне добриво. При застосуванні їх для підживлення і в рядки під час сівби вони менш ефективні, оскільки локалізуються в місцях внесення і менш доступні для молодих рослин, які мають слаборозвинену кореневу систему. Крім того, інтенсивне надходження амонію в молоді рослини може зумовити токсичну дію надлишку аміаку.
        Фізіологічна кислотність амонійних добрив зумовлює зміну реакції ґрунтового середовища внаслідок поглинання рослинами катіонів амонію. При цьому в ґрунті накопичуються кислотні залишки, які його підкислюють.

        Нітратні добрива

        До таких належать добрива, які містять азот у нітратній формі . Це натрієва і кальцієва селітри. Азотну кислоту для виробництва азотних добрив добувають окисненням синтетичного аміаку. Солі цієї кислоти називаються нітратами, або селітрами.

        Селітри добре розчинні у воді, не поглинаються ґрунтом, добре засвоюються рослинами, дуже ефективні для підживлення сільськогосподарських культур, що потребують великих кількостей азоту (озимі й просапні культури). Азот цих добрив може легко вимиватися з орного шару ґрунту атмосферними опадами та під час зрошення. Це потрібно враховувати для визначення строків їх внесення. Селітри – фізіологічно лужні добрива. Тому нітратні добрива досить ефективні на кислих ґрунтах.

        Амонійно-нітратні добрива

        До цієї групи належать добрива, що містять азот в амонійній і нітратній формах (аміачна селітра, вапняно-аміачна селітра). Аміачна селітра є одним з основних азотних добрив.

        З агрономічного погляду – це універсальне і швидкодійне азотне добриво. Наявність у кожній гранулі рухливого нітратного і менш рухливого амонійного азоту дає змогу широко диференціювати способи, норми Й строки його застосування залежно від ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей культур. Аміачну селітру використовують майже під усі культури для основного, рядкового удобрення та для підживлення.

        Особливо широко її застосовують для підживлення зернових колосових культур. Крім того, з аміачної селітри виготовляють тверді й рідкі комплексні добрива. Порівняно з аміачною селітрою гранульована вапняно-аміачна селітра (ВАС) має ліпші фізико-механічні властивості і під час зберігання майже не злежується. Карбонат кальцію, наявний у її складі, нейтралізує фізіологічну кислотність нітрату амонію. Тому на кислих ґрунтах вона ефективніша, особливо за систематичного внесення. Досить широко ВАС використовують за кордоном, зокрема в країнах Західної Європи.

        Амідні добрива

        До цієї групи належать добрива, що містять азот в амідній формі – CO(NH2)2 (карбамід).

        Карбамід є біологічно кислим добривом, оскільки після засвоєння його азоту в ґрунті не залишається ні лужних, ні кислотних залишків. За ефективністю карбамід не поступається аміачній селітрі, але найвища ефективність спостерігається після внесення його в ґрунт.

        Карбамід найефективніше використовувати для основного удобрення, рядкового підживлення просапних і овочевих культур та для позакореневого підживлення рослин, оскільки це органічна сполука. Поверхневе підживлення озимих культур, луків і пасовищ менш ефективне порівняно з аміачною селітрою, що пояснюється втратами аміаку, повільнішою дією карбаміду, ніж аміачної селітри. На відміну від інших азотних добрив рослини здатні частково засвоювати азот з карбаміду без попереднього перетворення.

        Аміакати

        Аміакати, або рідкі аміни – це концентровані розчини нітрату амонію, карбаміду, карбонату амонію та інших компонентів у водному середовищі. Азот із цих добрив під час засвоєння рослинами дає такий самий ефект, як й інші азотні добрива, але виробництво аміакатів простіше і дешевше, ніж твердих добрив. Роботи по застосуванню аміакатів можна повністю механізувати, що забезпечує менші втрати азоту в навколишнє природне середовище й рівномірний розподіл їх по площі поля. Деякі форми аміакатів, які не містять аміаку, можна розбризкувати по полю і використовувати для позакореневого підживлення рослин.

        Поряд з перевагами у виробництві та застосуванні аміакати мають певні недоліки. Так, за високої їх концентрації можливі висолювання і кристалізація солей під час зниження температури. Застосування менш концентрованих розчинів призводить до перевезення і внесення великої кількості розчинника (води). Крім того, потрібно мати великі резервуари, оскільки аміакати використовують відносно короткий період. Застосування аміакатів, як й інших рідких добрив, потребує значних капіталовкладень на організацію розподільних пунктів, внесення добрив та на придбання цистерн для їх перевезення.

        Істотним недоліком аміакатів є їх корозійна дія. Особливо це стосується розчину нітрату амонію, який має підвищену корозійну здатність щодо чор-них металів. Розчини суміші нітрату амонію та нітрату кальцію менш агресивні. Тому аміакати перевозять і зберігають у цистернах, виготовлених із нержавіючої сталі або алюмінію.

        За дією на продуктивність сільськогосподарських культур аміакати здебільшого рівноцінні твердим азотним добривам.

        Добрива рідкі азотні

        Карбамід-аміачна селітра (КАС), або карбамід-аміачна суміш) – суміш концентрованих водних розчинів карбаміду та аміачної селітри, масові частки яких відповідно становлять 31–36 і 40–44 %. Розчини КАС – це не лише ефективне однокомпонентне азотне добриво. На їх основі можна виготовляти комплексні добрива, до складу яких входять мікроелементи, пестициди, регулятори росту. Це відкриває широкі можливості їх застосування за інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та знижує витрати на їх внесення.

        Азотні добрива тривалої дії

        Це добрива, що здатні поступово впродовж одного або кількох вегетаційних періодів віддавати свій азот і не втрачатися з ґрунту, їх поділяють на дві групи. Перша об’єднує важкорозчинні у воді добрива, елементи живлення яких стають доступними для рослин лише після поступового хімічного і мікробіологічного розкладання в ґрунті. Це конденсати карбаміду і різних альдегідів, амонієві гумати – азотні сполуки на основі лігнінсульфонової кислоти (карбамідформальдегідне добриво, карбамідформацетальдегід, кротонілоденкарбамід, оксамід та ін.). У другу групу входять добрива, добре розчинні у воді, гранули яких вкриті тонкими важкорозчинними оболонками – фенол формальдегідною смолою, сіркою, амінами, стеарином тощо.

        Найбільше добрив тривалої дії виробляється в США та Японії. Основні їх переваги такі: зменшуються втрати елементів живлення у період між внесенням добрив, підвищується ступінь їх засвоєння, зменшується забруднення навколишнього природного середовища, знижуються затрати праці внаслідок поліпшення зберігання і транспортування добрив, замість роздрібного внесення проводять внесення за один прийом. Використання добрив тривалої дії перспективне в районах надмірного зволоження, на зрошуваних землях, для удобрення культур із подовженим вегетаційним періодом, коли розчинні азотні добрива потрібно вносити у кілька прийомів. Застосування цих добрив сприяє зменшенню вилягання зернових колосових, льону та інших культур, їх можна використовувати при вирощуванні рису, плодових і овочевих культур, на луках і пасовищах, а також у теплицях з ґрунтом і гідропонікою.

        Особливості застосування азотних добрив

        Азот мінеральних добрив майже повністю витрачається в рік його внесення. Для підвищення ефективності азотних добрив слід максимально знизити фізичні втрати азоту та запобігати виділенню в атмосферу його газоподібних сполук, що утворюються в процесі нітрифікації та денітрифікації.

        На ефективність застосування азотних добрив значно впливають такі чинники: географічні закономірності їх дії; комплекс агрохімічних і меліоративних заходів, які використовують у сівозміні або під певну культуру; технологія внесення азотних добрив, тобто строки, способи, форми і т. д.; удосконалення форм азотних добрив і застосування інгібіторів нітрифікації; використання найефективніших методів встановлення норм і доз азотних добрив.

        Азотні добрива найефективніші на дерново-підзолистих ґрунтах за достатнього зволоження та на ґрунтах у південних районах в умовах зрошення. На сірих лісових ґрунтах, чорноземах опідзолених і вилужених без зрошення азотні добрива менш ефективні.

        Підвищення ефективності азотних добрив пов’язане зі своєчасним і високоякісним застосуванням комплексу агрономічних, меліоративних і ґрунтозахисних заходів із поліпшенням культури землеробства (відсутність забур’яненості, сприятливі водний, повітряний і температурний режими ґрунту, оптимальний вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті, вирощування високопродуктивних культур, що добре реагують на внесення азотних добрив, застосування інтегрованої системи захисту рослин проти шкідників, хвороб, бур’янів і т. д.).

        Поєднання органічних і мінеральних добрив особливо важливе в разі застосування високих норм азоту. Органічні добрива запобігають негативній дії мінерального азоту, сприяють ліпшому й ефективнішому їх засвоєнню. Азот мінеральних добрив має знаходитися в ґрунті в оптимальному співвідношенні з іншими необхідними для вирощуваних культур елементами живлення.

        Ефективність азотних добрив істотно підвищується після вапнування кислих ґрунтів, що пояснюється ліпшим засвоєнням азоту, підвищенням іммобілізації азоту ґрунтом, поліпшенням фосфорного живлення рослин. У засушливих степових районах позитивна дія азотних добрив посилюється в разі зрошення, особливо за поєднання оптимальних норм азоту та режимів зрошення.
        Внесення підвищених норм азотних добрив, особливо на ранніх стадіях росту зернових культур, спричинює вилягання рослин, зниження врожаю і погіршення умов його збирання.

        Цінність різних форм азотних добрив, внесених завчасно до початку використання азоту рослинами, однакова. Ефективність аміачних і нітратних добрив залежить від умов їх використання.Особливу увагу приділяють добору форм мінеральних добрив в умовах зрошення, де доволі складно поєднувати оптимальні режими зрошення й удобрення.

        Нітратні та аміачно-нітратні азотні добрива вносять у рядки під час сівби в дозі 7–10 кг азоту/га, а також для підживлення (за потреби). Підживлення проводять у період найбільшої потреби рослин в азоті. Азотні добрива можна також вносити восени під час зяблевого обробітку ґрунту (за винятком районів з достатнім зволоженням і штучним зрошенням). Азот амонійних добрив добре вбирається ґрунтом, але в разі завчасного внесення за оптимальних умов зволоження і температури ґрунту відбувається його нітрифікація.

        Нітратний азот, що при цьому утворюється, вимивається з орного шару ґрунту осінньо-зимовими опадами та зазнає денітрифікації. За поверхневого внесення амонійних добрив, зокрема на лужних ґрунтах, можливі втрати азоту.
        Рідкі азотні добрива використовують для основного удобрення та для підживлення. Найліпше їх вносити у ґрунт наприкінці березня – на початку травня. Амоній при цьому майже без втрат нітрифікується до кінця червня.