Замовити товар

    Замовити


      Задайте питання

        Діамофоска, DAPK NPKS 10:26:26+1,5(ДАФК)

        N - 10%

        P2O5 - 26%

        К2О - 26%

        S - 1.5%

        H2O - 1%

        Країна: Марокко

        Фасування: Біг беги, гранульоване

        610 грн 4 кг -

        33500 грн/т - Ізмаїл

        34500 грн/т - Черкаси

        Тіосульфат калію NPKS 0:0:25:17

        калій - 25%

        сірка - 17%

        Країна: Італія

        Фасування: єврокуб, налив

        1628 USD куби - Львів

        Калій хлористий, MOP K60 (хлорид калію)

        K2O - 60%

        води - 0.5%

        Країна: Німеччина/Канада

        Фасування: Біг беги, гранульоване. Пакети - 5 кг

        576 грн 5 кг -

        24000 грн/т гранульований - Черкаси

        Показати всi

        Калійні добрива, їх особливості використання і гідності

        Калій у рослинах бере активну участь у білковому і вуглеводному обмінах, активує діяльність ферментів, регулює процеси відкривання і закривання продихів на листках, поглинання вологи кореневою системою, що сприяє раціональному й ефективному використанню води. Тому забезпеченість рослин калієм підвищує їх стійкість до посухи, несприятливої дії високих і низьких температур. Під впливом калію рослини стають більш морозостійкими, що пов’язано зі збільшенням у клітинах вмісту цукрів і підвищення осмотичного тиску; потовщуються стінки соломи, що збільшує стійкість рослин проти вилягання, особливо на фоні інтенсивного азотного живлення, поліпшуються вихід і якість волокна льону, конопель тощо; накопичується більше цукрів у буряку цукровому та інших коренеплодах, крохмалю – в бульбах картоплі, підвищується стійкість рослин проти грибних і бактеріальних захворювань, наприклад картоплі, коренеплодів, овочевих культур – проти збудників гнилі, зернових – проти борошнистої роси, іржі тощо. Крім того, калій позитивно впливає на смакові якості плодів.

        Калійні добрива – ефективний засіб поліпшення живлення рослин калієм, але створити оптимальний вміст його рухомих сполук у ґрунті значно складніше, ніж наприклад фосфору. Внаслідок різного складу глинистих мінералів у разі внесення калійних добрив у дерново-підзолистих ґрунтах збільшується вміст обмінних форм калію, а в чорноземах – необмінних.

        Форми калійних добрив

        Сировиною для виробництва калійних добрив є природні поклади калійних солей і ропа солоних озер. Зі 120 калієвмісних мінералів і руд для виробництва калійних добрив використовують лише сильвін, сильвініт, карналіт, каїніт, шепіт, лангбейніт, алуніт, полігаліт.

        Калій хлористий КС1 – калійне добриво, яке отримують під час переробки сильвінітових і карналітових руд.

        Калій хлористий-електроліт (КС1 з домішками NaCl і MgCl2) – це побічний продукт виробництва магнію з карналітових руд. На бідних на магній піщаних ґрунтах калій хлористий-електроліт ефективніший, за калій хлористий.

        Сульфат калію K2SO4 – висококонцентроване безхлорне калійне добриво. Це фізіологічно кисле добриво. На слабкокислих і кислих ґрунтах може підвищувати кислотність ґрунтового розчину, на нейтральних і лужних ґрунтах аніон сірчаної кислоти цього добрива утворює з кальцієм гіпс. Сульфат калію можна застосовувати на всіх типах ґрунтів і під усі культури. Порівняно з хлоровмісними добривами він забезпечує вірогідні прирости врожаю винограду, гречки, тютюну та інших культур у засушливих районах. Сульфат калію широко застосовують в овочівництві, зокрема в захищеному ґрунті, та в плодівництві.

        Калімагнезія (сульфат калію-магнію, потенкалі). Калімагнезію можна застосовувати на всіх типах ґрунтів під усі культури, але найдоцільніше її використовувати під культури, чутливі до хлору. Завдяки вмісту в добриві магнію воно особливо ефективне на дерново-підзолистих ґрунтах легкого гранулометричного складу.

        Концентрат калійно-магнієвий (калімаг-30, калімаг флотаційний, збагачений каїніт). За ефективністю близький до калімагнезії.

        Змішана калійна сіль. Змішані каліє- і натрієвмісні добрива використовують під коренеплоди, а також під помідори, капусту, лучні й злакові трави. Для культур, чутливих до вмісту хлору, воно менш придатне, ніж калій хлористий.

        Каїніт. Одним з недоліків каїніту є високий вміст у ньому хлору, що негативно впливає на продуктивність культур, чутливих до цього елемента. Каїніт використовують для удобрення буряку на чорноземних ґрунтах. Вносять його під час основного обробітку ґрунту.

        Усі калійні добрива – фізіологічно кислі солі, але значно підкислюють ґрунтовий розчин вони лише за тривалого застосування у великих нормах. Збільшення концентрації хлору в ґрунтовому розчині в разі застосування калійних добрив негативно позначається на продуктивності таких культур, як картопля, льон, гречка, тютюн, виноград, цитрусові та інші, але їх вплив іноді перебільшують. Для зменшення негативної дії хлору хлоровмісні калійні добрива потрібно вносити восени в оптимальних нормах під час основного обробітку ґрунту. Під дією атмосферних опадів в осінньо-зимовий період іони хлору вимиваються з кореневмісного шару ґрунту, а іони калію залишаються в місці внесення добрива.

        Особливості застосування калійних добрив

        Застосуванню калійних добрив в Україні поки що не надається належна увага. Це пояснюється високим природним вмістом калію в більшості ґрунтів і значно ліпшою забезпеченістю його рухомими сполуками. Площі з середнім і низьким умістом рухомих сполук калію становлять 30 %. Переважно це ґрунти піщаного і супіщаного гранулометричного складу. Насамперед калійних добрив потребують дерново-підзолисті ґрунти Полісся та опідзолені ґрунти Лісостепу. Грунти південної частини Лісостепу і практично всі ґрунти Степу характеризуються підвищеним і високим умістом рухомих сполук калію.

        Калійні добрива найефективніші на легких дерново-підзолистих ґрунтах Полісся, на осушених торф’яниках, сірих лісових ґрунтах і чорноземах вилужених Лісостепу.

        У Степу, де природний вміст калію високий, калійні добрива доцільно вносити насамперед на незасолених чорноземах, передусім на зрошуваних полях. Калійні добрива в солонцюваті й засолені ґрунти не вносять.

        На піщаних ґрунтах, що потребують вапнування, за внесення калійних добрив посилюється необхідність нейтралізації ґрунтової кислотності

        Ще більшого значення калійні добрива набувають під час вапнування кислих ґрунтів. Прирости врожаю від внесення калію на ґрунтах після їх вапнування збільшуються як в абсолютних, так і у відносних показниках. Дія вапна на кислих ґрунтах крім поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту виявляється також у посиленні азотно- фосфорного живлення рослин і в деякому зниженні забезпеченості рослин калієм унаслідок активування процесів фіксації його ґрунтовими колоїдами. Крім того, зі зростанням урожаїв під час вапнування збільшується винесення калію з ґрунту, а переходить він у ґрунті в доступні форми менш інтенсивно, ніж на кислих ґрунтах.

        Унаслідок антагонізму калію і кальцію виникає потреба збільшення норм калійних добрив під час вапнування і на ґрунтах з реакцією, близькою до нейтральної. Одночасно з поліпшенням калійного режиму ґрунту підвищується також ефективність вапнування.

        Чорноземні ґрунти Лісостепу і Степу містять значну кількість доступного для рослин калію. Вони також багаті на необмінний калій, який активно переходить у рухомі форми, тому ефективність калійних добрив на цих ґрунтах незначна. Навіть культури, що споживають велику кількість калію (просапні й технічні), слабко реагують на внесення калійних добрив. Особливо чітко це простежується на ґрунтах важкого гранулометричного складу. Проте з часом, зокрема за систематичного вирощування калієфільних культур та при внесенні високих норм азотних і фосфорних добрив, ефективність калійних добрив зростає. 

        Для більшості сільськогосподарських культур середні норми калійних добрив становлять 45-60 кг/га К2O. Під культури, які виносять з урожаєм багато калію (буряк, картопля, тютюн, соняшник, плодові та деякі овочеві), норми добрив збільшують до 90–120 кг/га К2O.

        На легких за гранулометричним складом ґрунтах важливе значення мають калійно-магнезіальні добрива (калімагнезія, калімаг та ін.), які крім калію містять ще й магній. На чорноземних ґрунтах усі форми калійних добрив за ефективністю майже рівноцінні. Майже всі вони підкислюють ґрунт, тому на кислих ґрунтах їх застосування потрібно поєднувати з вапнуванням.

        На ґрунтах середнього і важкого гранулометричного складу калійні добрива вносять під час осіннього обробітку ґрунту. 

        На легких за гранулометричним складом ґрунтах в умовах достатнього зволоження калійні добрива краще застосовувати навесні під час передпосівного обробітку ґрунту. Для підживлення калійні добрива менш ефективні, ніж за разового внесення всієї норми до сівби, оскільки коренева система рослин розвивається в пошуках вологи у глибших шарах ґрунту. Лише в умовах зрошення на ґрунтах легкого гранулометричного складу частину норми калію іноді доцільно застосовувати для підживлення просапних культур.

        Невеликі норми калійних добрив (10–15 кг/га К2O) вносять у рядки під час сівби сільськогосподарських культур. Особливо ефективне рядкове внесення калійних добрив одночасно з фосфорними під час сівби озимих культур, що сприяє підвищенню їх зимостійкості. Проте підвищенні норми рядкового внесення калійних добрив знижують схожість насіння.