Хелати — їх особливості та тонкощі застосування

Широке розповсюдження хелатів пов’зане зі здатністю перетворювати малодоступні елементи в більш рухомі і біологічно активні форми, завдяки чому забезпечується повноцінність живлення рослин, значно покращується родючість грунту, посилюється ступінь стійкості рослин до несприятливих факторів середовища, покращується імунна система рослин, знижується рівень стресу від застосування засобів захисту рослин та ін.

На сьогодні найбільш розповсюдженими є:

•  етилендіамінтетраоцтова кислота (ЕДТА);
• діетилентриамінпентаоцтова кислота (ДТПА);
• дигідроксибутилендіамінтетраоцтова кислота (ДБТА);
• етилендіаміндибурштинова кислота (ЕДДБ);
• оксіетилендендифос- фонова кислота (ОЕДФ);
• нітрилтриметиленфосфонова кислота (НТФ).

Як добрива використовують комплексонати заліза, цинку, міді, марганцю, кальцію і магнію та інших елементів.
Хелатні добрива – це добрива, що виробляються на основі комплексонатів (хелатів) металів, водні розчини 1-гідроксиетилідендифосфонатів та інших комплексів солей металів високої концентрації (до 200 г/л) з входженням мікроелементів 3-6 % від загальної маси.

Добрива у вигляді хелатів вносять у ґрунт та використовують для позакореневого підживлення і вирощування овочів гідропонним способом. Вони розчинні у воді, що полегшує їх застосування, не руйнуються мікроорганізми ґрунту, не вступають у реакції з ґрунтом і не перетворюються на недоступні для рослин сполуки, тому довго зберігаються в ґрунтовому розчині. Крім того, введення комплексонатів у ґрунт дає змогу мобілізувати мікроелементи, що знаходяться в ньому в недоступних для рослин формах.

Хелати значно ефективніші за солі неорганічних кислот. Елементи живлення у вигляді хелатних сполук набагато швидше включаються у фізіологічні процеси і реакції. Коефіцієнт їх засвоєння при позакореневому підживленні сягає 95 %, тоді як із солей неорганічних сполук – 20–30 %.

Крім того, солі металів токсичні для рослин при перевищенні дози внесення, а також викликають опіки листків у місцях прямого контакту. Мікроелементи, внесені позакоренево у вигляді хелатів, є профілактичним засобом для запобігання захворюванням і фізіологічним стресам рослин.

Хелатні добрива застосовують в наступні періоди:

• передпосівна обробка насіння шляхом протруювання і замочування дозволяє знезаразити насіння, підвищити його стійкість до хвороб і шкідників, збільшити схожість і енергію проростання;
• обробка під час пересаджування розсади сприяє укоріненню молодих рослин, підвищує стійкість до шкідливого впливу зовнішнього середовища та різних хвороб. Особливо важливо вносити хелати на ранніх стадіях розвитку рослин, поки коріння ще не встигло зміцніти;
• використання в період цвітіння рослини необхідне для прискорення фази цвітіння, покращення зав’зування плодів, підвищення кількості зав’язей та зміцнення імунітету до вірусних хвороб;
• під час обробки пестицидами. Застосування хелатів разом з пестицидами дозволяє знизити фітотоксичність останніх;
• удобрення під час плодоношення істотно підвищує якість плодів, їх цукристість, вміст крохмалю, а також покращує лежкість плодів і зменшує вміст нітратів.