• 100% доступна ОРТОФОСФАТНА форма фосфору;
• Менша залежність від посушливих умов;
• Ефективне засвоєння за низьких температур ґрунту;
• Висока ефективність за низьких норм внесення;
• Відсутність баластних солей (хлориди та ін.) і шкідливих домішок;
• Безпечність для рослин за оптимальних норм;
• Нейтральний показник рН;
• Низький сольовий індекс (безпечність для проростків і листків);
• Збільшує розчинність поживних речовин для рослин;
• Мінімізує корозію обладнання;
• Забезпечує добре зберігання в холодну погоду;

Соняшник
Внесення стартової дози добрива при посіві.
Для підвищення енергії проростання, схожості, стимулювання розвитку, росту кореневої системи і вегетативної маси під соняшник рекомендується використовувати такі добрива, як MIXTURE-RKD NPK 3:18:18+S (30-50 л/га) або MIXTURE-RKD NPK 4:16:16+1(2)S+Mg+Zn (40-50 л/га) при нестачі мікроелементів в грунті.

Фаза 2-3 пари листків (4-6 листків)

Ріст рослин соняшника у фазі 2-3 пар листків дуже повільний. Саме в цей період формується коренева система та розвивається листковий апарат. У цій фазі необхідно провести позакореневе підживлення з використанням комплексів з вмістом бору MIXTURE-RKD NPK 12:9:5:Мe (10-20 л/га), MIXTURE-RKD NPK 10:03:03+20S+0,5B (20 л/га).

Фаза 5-6 пар листків (10-12 листків)

У період, коли рослини соняшника мають 5-6 пар сформованих листків, починається формування генеративних органів. Утворюються кошик і зародки квіток, позакореневі підживлення є дуже ефективним засобом стимуляції цього процесу. У системі інтенсивного вирощування соняшника рекомендується здійснити підживлення із застосуванням MIXTURE-RKD NPK 12:9:5:Мe (10-20 л/га), MIXTURE-RKD NPK 10:03:03+20S+0,5B (20 л/га).

Кукурудза
Внесення стартової дози добрива при посіві.
Для активації хорошого раннього вкорінення і зростання рослин кукурудзи рекомендовано вносити MIXTURE-RKD NPK 3: 18: 18 + S (20-110 л / га) і MIXTURE-RKD NPK 4: 16: 16 + 1 (2) S + Mg + Zn (30- 50 л / га).

Фаза 3-6 листків

В період утворення 3-6 листків у кукурудзи закладаються репродуктивні органи. Кількість качанів на рослині і зерен в них залежить від наявності макро- і мікроелементів, особливо фосфору. Рекомендовано вносити MIXTURE-RKD NPK 10: 10: 10 + 3S (9-30 л / га), RKD 9:18:09 (9-30 л / га)

Фаза 6-9 листків
Для цього періоду характерний інтенсивний ріст кукурудзи і тому необхідно застосовувати: MIXTURE-RKD NPK 10: 10: 10 + 3S (9-30 л / га), MIXTURE-RKD NPK 10: 18: 4 + 2S + 0,05Mg + 0,1Zn (10-30 л / га), MIXTURE-RKD NPK 4: 16: 16 + 1 (2) S + Mg + Zn (10-30 л / га), MIXTURE-RKD NPK 12: 9: 5: Мe (20 л / га).

Озимий ріпак
Внесення стартової дози добрива при посіві.
Для забезпечення всіма необхідними поживними речовинами рослин при проростанні насіння, рекомендується внесення MIXTURE-RKD NP 8:24, MIXTURE-RKD NP 9:27, MIXTURE-RKD NP 9:29, MIXTURE-RKD PK 0:18 : 18 в дозі 10-60 л / га. Корисно також внести комплекси з вмістом мікроелементів MIXTURE-RKD NPK 10: 18: 4 + 2S + 0,05Mg + 0,1Zn, MIXTURE-RKD NPK 4: 16: 16 + 1 (2) S + Mg + Zn в дозі 20л / га.

Формування листової розетки
При формуванні листової розетки озимий ріпак активно накопичує вуглеводи. Для кращого синтезу нуклеїнових кислот в цей період потрібно підгодовувати культуру борними добривами (MIXTURE-RKD NPK 12: 9: 5: Мe 10-20 л / га, MIXTURE-RKD NPK 10: 03: 03 + 20S + 0,5B 20 л / га ).
Фаза стеблування
Навесні, під час формування стебел, потрібно застосовувати такі добрива як MIXTURE-RKD NPK 10: 18: 4 + 2S + 0,05Mg + 0,1Zn (10-30 л / га), MIXTURE-RKD NPK 4: 16: 16 + 1 (2) S + Mg + Zn (10-30 л / га), MIXTURE-RKD NPK 12: 9: 5: Мe (10-20 л / га). Такі добрива можна застосовувати і в фазі бутонізації, що значно поліпшить цвітіння і впливатиме на олійність. При виникненні несприятливих умов рекомендується використовувати мікродобрива MIXTURE-RKD NPK 8: 17: 02 + 7S + Me (20л / га). Таке мікродобриво містить крім N, P, K ще й мідь та молібден в хелатній формі, що дозволить озимому ріпаку краще перенести стрес.

Зернові культури
Внесення стартової дози добрива при посіві.
Рекомендується внести MIXTURE-RKD NPK 3:18:18, MIXTURE-RKD NPK 3: 18: 18 + S в дозі 75-95 л / га, MIXTURE-RKD NPK 9:18: 09 (30-95 л / га), MIXTURE-RKD NPK 10:10:10 (20-50 л/га) та MIXTURE-RKD NPK 10:10:10+3S (20-50 л/га).

Фаза кущення (осіннє)
Щоб рослина добре кущілася і увійшла в зиму сильною, їй необхідні такі елементи як марганець, мідь, сірка та цинк. У цей період рослина краще споживає елементи живлення через лист, тому провідні агрономи рекомендують проводити живлення по листу в наступних дозах: MIXTURE-RKD NPK 8: 17: 02 + 7S + Me 20 л / га, MIXTURE-RKD NPK 4: 16: 16 + 1 (2) S + Mg + Zn 10-30 л / га.
Фаза кущіння (весняне)
Навесні, для «програмування» рослин на високий урожай рекомендується вносити MIXTURE-RKD NPK 10: 18: 4 + 2S + 0,05Mg + 0,1Zn в дозі 10-30 кг / га.
При низьких температурах, заморозках, нестачі вологи навесні, різко зменшується засвоєння елементів, тому рекомендовано вносити MIXTURE-RKD NPK 10: 18: 4 + 2S + 0,05Mg + 0,1Zn (10-30 л / га), MIXTURE-RKD NPK 8: 17: 02 + 7S + Me (20 л / га), MIXTURE-RKD NPK 10: 10: 10 + 3S (9-30 кг / га).
Фаза трубкування — прапорцевий листок
Для позакореневого підживлення в фазі виходу в трубку і прапорцевого листка потрібно вносити такі мікродобрива з наступним дозуванням MIXTURE-RKD PK `0:18:18 (1-6 л / га), MIXTURE-RKD NPK 8: 17: 02 + 7S + Me (20 л / га), MIXTURE-RKD NPK 12: 9: 5: Мe (10-20 л / га).

Соя
Внесення стартової дози добрива при посіві
Рекомендується внести такі добрива, як КАС N26 + 4S (40-80кг / га) в комплексі з MIXTURE-RKD NPK 5: 20: 5 (10-60 л / га), MIXTURE-RKD NPK 3:18:18 (9-46 л/га) або MIXTURE-RKD NPK 3:18:18+S (9-46 л/га).
Фаза 3-5 трійчастих листків
У фазі 3-5 трійчастих листків активно формуються коренева система і наземна маса рослин. Для забезпечення мікроелементами необхідно проводити внесення комплексів • MIXTURE-RKD NP 9:29 — 1-6 кг / га, MIXTURE-RKD NPK 4: 16: 16 + 1 (2) S + Mg + Zn — 10-30 л / га, MIXTURE-RKD NPK 12: 9: 5: Мe — 10-20 л / га.
Фаза бутонізації – початку цвітіння
В цей період для підсилення фотосинтетичної активності рослин, стимулювання ростових процесів вегетативної маси, утворення квіток і підвищення життєздатності пилку, необхідно проводити обприскування рослин комплексами мікроелементів, • MIXTURE-RKD NPK 4: 16: 16 + 1 (2) S + Mg + Zn — 10-30 л / га, MIXTURE-RKD NPK 12: 9: 5: Мe — 10-20 л / га.

Цукровий буряк
Внесення стартової дози добрива при посіві
Для оптимального початку росту цукрових буряків потрібно вносити в рядок MIXTURE-RKD NPK 3: 18: 18 + S (30 л / га), Mixture-RKD NPK 0:21:22 (10-40 л / га) або MIXTURE-RKD NPK 10:10:10 + 3S (20-50 л / га).
Фаза 4-6 листків
Період утворення 4-6 листків у цукрового буряку збігається з активним розвитком кореневої системи, закладкою і початком формування коренеплоду. Саме в цей період рекомендується провести обприскування комплексами добрив MIXTURE-RKD NPK 10: 03: 03 + 20S + 0,5B (20 л / га) та MIXTURE-RKD NPK 10: 18: 4 + 2S + 0,05Mg + 0,1Zn (10-30 л / га).
Фаза 10-12 листків
У фазі 10-12 листків потрібно провести повторне внесення бору, який входить до складу MIXTURE-RKD NPK 10: 03: 03 + 20S + 0,5B (20 л / га) або MIXTURE-RKD NPK 12: 9: 5: Мe (10 л / га) по листу. Крім боромістких добрив слід вносити MIXTURE-RKD NPK 10: 18: 4 + 2S + 0,05Mg + 0,1Zn (10-30 л / га).
Фаза змикання листків у міжряддях
У період змикання листків в міжряддях доцільно провести позакореневе підживлення для подовження періоду формування листкового апарату та інтенсифікації фотосинтетичної активності листків препаратами MIXTURE-RKD NPK 10: 03: 03 + 20S + 0,5B (20 л / га), MIXTURE-RKD NPK 10: 18: 4 + 2S + 0,05Mg + 0,1Zn (10-30 л / га) або MIXTURE-RKD NPK 12: 9: 5: Мe (10 л / га).

Допосівне (основне) внесення. В основне добриво до посіву вносять більшу частину загальної норми застосованих під дану культуру мінеральних добрив. Внесення проводять восени або весною, в залежності від грунтово-кліматичних умов, а також від особливостей культури і добрив. Мета основного добрива – забезпечити живлення рослин протягом всього періоду вегетації. Допосівне (основне) добриво вносять врозкид або локально.

Внесення добрив врозкид відбувається шляхом розкидання добрив по поверхні з подальшим закладенням їх в грунт плугом, культиватором або дисковими боронами. Даний спосіб повинен забезпечувати рівномірний розподіл добрив по всій площині поля.

При локальному внесенні добриво розміщують осередками в зоні розвитку кореневої системи з метою підвищення коефіцієнта використання поживних речовин.

Припосівне добриво (стартове). Припосівне добриво вноситься при посіві насіння або висадки розсади безпосередньо в рядки (лунки) (Pop-up ) або закладають стрічками на деякому віддаленні від них (5 х 5). Припосівне добриво забезпечує живлення молодих рослин в період, коли вони ще не мають потужної кореневої системи і погано використовують поживні речовини з грунту.

Післяпосівне внесення добрив (підживлення). Підживлення в період вегетації застосовують як доповнення до основного і припосівного добрива з метою посилення живлення рослин в періоди найбільш інтенсивного споживання ними поживних речовин, з їх допомогою усувають дефіцит макро- і мікроелементів. В період підживлення добрива вносять врозкид (ранньовесняне підживлення озимих), в міжряддя або по листю (наприклад, мікроелементи у вигляді розчину солей).

Обробка насіння. Нанесення поживних речовин на поверхню насіння перед посівом.

Фертигація. Цей спосіб забезпечує рослини поживними речовинами через системи зрошення шляхом їх розчинення у воді.

Азот (N) перетворюється в амінокислоти, будівельні блоки для білків, виробляє необхідні ферменти і структурні частини рослини, стає частиною білків, які зберігаються в зерні, працює з хлорофілом, щоб використовувати сонячне світло як джерело енергії, є необхідним для швидкого росту і повноцінного розвитку.

Фосфор (P) повинен бути доступний на ранній стадії розвитку для максимального потенціалу врожайності, є необхідним для сильного розвитку коренів, сприяє ранньому росту рослин для більш тривалого вегетаційного періоду, забезпечує необхідну енергію для транспортування поживних речовин, відіграє життєво важливу роль у фотосинтезі, є важливим в забезпеченні генетики для росту і розвитку всіх рослин.

Калій (К) відіграє життєво важливу роль у фотосинтезі, регулює використання води при діяльності продихів, підтримує нормальну роботу транспортних систем, є потрібний для синтезу білка і синтезу крохмалю, підвищує якість за рахунок підвищення стійкості до хвороб і стресових умов вирощування.

Сірка (S) відображає потребу рослин у фосфорі, є компонентом багатьох амінокислот, сприяє активації ферментів і вітамінів, є необхідниою для утворення хлорофілу, використовується для стабілізації азоту, сприяє утворенню бульбочок у бобових культур.

Кальцій (Ca) є необхідним для правильного функціонування точок росту, утворює сполуки, які зміцнюють клітинні стінки, сприяє поділу і подовженню клітин, нейтралізує органічні кислоти, регулює синтез білка і уповільнює процес старіння.

Магній (Mg) єдиний мінеральний компонент молекули хлорофілу, сприяє утворенню цукрів і крохмалів, відіграє важливу роль в переміщенні фосфору, сприяє правильному функціонуванню рослинних ферментів.

Бор (B) є потрібним для поділу клітин, відіграє важливу роль в транслокації кальцію, синтез білка і утворення гормонів, впливає на вуглеводний обмін, життєздатність пилку, формування квітів і зав’язування плодів.

Мідь (Cu) є потрібним для виробництва хлорофілу, фотосинтезу і утворення ферментів, бере участь в окислювально-відновлювальних реакціях, регулює рух води в клітинах, є необхідним для формування насіння.

Залізо (Fe) є необхідним для утворення хлорофілу, білка, бере участь в процесі окислення, дихання рослин, вивільняє енергію з крохмалю, сприяє перетворенню нітрату в аміак в клітинах,

Марганець (Mn) є необхідним для виробництва хлорофілу і фотосинтезу, сприяє метаболізму вуглеводів, бере участь в окислювально-відновлювальних реакціях, активації ферментів, у поєднанні з залізом, міддю і цинком в гормональному балансі.

Молібден (Мо) кофактор ферменту нітратредуктази, є необхідним для ризобій в процесі азотфіксації, допомагає в утилізації нітратів, бере участь у метаболізмі фосфатів і заліза

Цинк (Zn) є необхідним для утворення хлорофілу, бере участь в активації і виробництві ферментів, є потрібним для синтезу гормонів (ауксинів) і нуклеїнових кислот, підвищує ефективність поглинання і водокористування.

Позакореневі (листкові) підживлення протягом багатьох років успішно використовуються в рослинництві особливо в інтенсивних технологіях вирощування. Це обумовлено тим що при листковому внесенні забезпечується максимально ефективне використання поживних речовин у порівнянні з грунтовим внесенням. Особливо ефективним є листкове (позакореневе) внесення мікроелементів. На ефективність застосування мікроелементів значно впливає форма у якій вони знаходяться. Найбільш ефективною є хелатна форма, тобто органічна форма, у якій мікроелемент знаходиться у зв’язку з хелатуючим агентом. За різними даними ефективність хелатів при позакореневму живленні у 5-10 разів вища порівняно з сольовими формами.

Незважаючи на незначну потребу рослин у мікроелементах (Fe, Mn, Zn, Cu, B, Mo, Co, Ni та ін.), вони відіграють не меншу суттєву роль у формуванні врожаю, ніж макроелементи (N, P, K, S, Mg, Ca). Нестача будь-якого елемента може бути лімітуючим фактором. Відомо, що коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту є невисоким. Так, для азотних та калійних добрив він складає від 30 до 60 %, для фосфорних на різних грунтах від 8 до 30%. Для мікроелементів цей коефіцієнт складає менше ніж 1% від рухомих форм у ґрунті. Ці факти дозволяють зробити певні висновки щодо ефективної організації листкового підживлення рослин.