Замовити товар

    Замовлення


      Задайте питання

        Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2011 року

        07.04.2011

        Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

        Хлібний турун, передусім у традиційних для нього зонах Степу та Лісостепу, осередково в господарствах Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей Полісся харчуватиметься протягом місяця, оскільки 25-90% перезимувалих личинок знаходяться у другому віці за чисельності 0,2-2, макс. в осередках Одеської та Миколаївської областей 3 екз. на кв.м, передусім у посівах озимих зернових культур, розміщених після стерньових попередників. В осередках вищевказаних регіонів за надпорогової (3-4 екз. на кв.м) чисельності личинок туруна виникатиме потреба додаткового обприскування з використанням альфагарда, к.е., 0,15 л/га, діазинона, к.е. або в.е., 1,5-1,8 л/га, нурела Д, к.е., 0,75-1 л/га, піринекса супер, к.е., 1 л/га, маршала, к.е., 0,8-1,2 л/га тощо.
        Повсюди у квітні з місць зимівлі виходитимуть й перелітатимуть на озимину хлібні клопи. У Степу, південному, центральному, подекуди північному Лісостепу, осередково Поліссі в посівах пшениці та ячменю розвиватимуться та шкодитимуть клоп шкідлива черепашка, в інших зонах вирощування зернових колосових культур, крім черепашки, маврський, австрійський, гостроголовий, гостроплечий, інші клопи.
        Попередні дані аналізу перезимівлі (АР Крим, Донецька, Кіровоградська, Миколаївська, Харківська, Херсонська обл.) свідчать про загибель 11-24% клопів. Середня чисельність у місцях зимівлі 1-4, макс. 10, в осередках Барвінківського району Харківської області 20-54 екз. на кв.м. За статевого співвідношення (45:55) та доброго фізіологічного стану перезимувалих клопів (вага 102-116, макс. 124 мг) в разі сприятливих погодних умов квітня уможливлюється формування популяцій фітофага з високим біотичним типом.
        Після перезимівлі клоп шкідлива черепашка з’являтиметься на поверхні прогрітоїдо 13градусів по цельсію листової підстилки, за 9градусів по цельсію у повітрі. За середньодобової температури повітряпротягом 3-4 днів не нижче 16-17градусів по цельсію почнеться переліт фітофага з місць зимівлі на посіви. Масовий виліт відбуватиметься за настання сталої температури 18-20градусів по цельсію, що співпадатиме з розпусканням бруньок на тополі, клені та літньому дубі. Залежно від погоди міграція клопів у посіви триває майже місяць.
        Шкідлива черепашка мігруватиме у посіви зернових колосових культур, передусім південних, південно-східних та центральних областей (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Херсонська, ін. обл.), де за даними осінніх обстежень виявлені осередки високого скупчення зимуючих клопів. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини, а потім окрема частина їх мігруватиме на посіви ярого ячменю та інших колосових. В холодні дні вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя тощо, що важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішення щодо захисту посівів від перезимувалих клопів. Пошкодження перезимувалими клопами пшениці ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білоколосиця, що добре помітна на зеленому фоні поля. За наявності 1 клопа на кв.м втрати зерна складають 0,5 ц/га. Шкода завдана перезимувалими клопами полягає, головним чином, у кількісних втратах врожаю. Від пошкодження озимини перезимувалими хлібними клопами за чисельності 2-4 екз. на кв.м посіви захищають актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га або к.с., 0,15 л/га, данадимом стабільним, к.с., 1,5 л/га, децисом профі, в.г., 0,04 кг/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, штефесином, к.е., 0,2-0,25 л/га чи аналогами зазначених препаратів.
        Злакові мухи (шведські, гессенська, озима, опоміза пшенична, чорна злакова), які восени заселили 24-30, макс. 52% площ озимини за чисельності 2-10, макс. 14-24 екз.
        на кв.м в АР Крим, Донецькій, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Полтавській, Херсонській, інших областях продовжуватимуть деякий час харчуватися зерновими та заляльковуватимуться.
        Літ шведських мух відбуватиметься в південних областях у першій, північних – у другій половині квітня і чисельнішими вони будуть за вологого та прохолодного весняно-літнього періоду. Виліт гессенської мухи слід очікувати після стійкого встановлення середньодобової температури повітря 10-12градусів по цельсію. Мухи весняного покоління відкладають яйця переважно на ярих пшеницях, зокрема м’яких, які пошкоджуються більше, ніж тверді сорти, а також ячмені.
        У квітні ймовірний масовий літ чорної пшеничної мухи, яка заселятиме переважно слабко розкущені з осені, зріджені озимі та пізні посіви ярих зернових культур. У зонах Степу, Лісостепу, подекуди Полісся (Львівська обл.) озимину також пошкоджуватимуть опоміза пшенична й озима мухи, значний зимуючий запас яких має місце в посівах цих зон.
        Злакові попелиці відроджуватимуться із яєць за середньодобової температури 6-8градусів по цельсію, а з середини квітня розпочнеться їх розмноження. Цикадки (шестикрапкова, смугаста, ін. види) живитимуться соком рослин через численні уколи, що пригнічує їх розвиток. Характерною ознакою пошкоджень є жовтувато-фіолетове забарвлення листків сходів озимини і утворення білих плям у місцях уколів на ярих культурах.
        Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби типу мозаїки.
        За середньодобової температури повітря 9-10градусів по цельсію озимі та ярі зернові культури заселятимуть хлібні п’явиці (червоногруда та синя), хлібні блішки, від яких, зокрема смугастої, в першу чергу потерпатимуть молоді, ослаблені рослини ярих зернових культур, які ефективно захищають через обробки крайових смуг посівів на початку заселення полів. У фазах сходів – 3-го листка за наявності на кв.м 30-50 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці та 40-50 екз. шведських мух на 100 п.с. посіви обприскують альфагардом, к.е., 0,15 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га, Бі- 58 новим, к.е., 1,5 л/га, фостраном, к.е., 1-1,2 л/га, сумі- альфою, к.е., 0,2 л/га, рубіжем, к.е., 0,5-1,5 л/га.
        П’явиця червоногруда Злакова листовійка в ареалі АР Крим, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей заселятиме посіви озимих, де в разі несвоєчасного захисту їх, можливе осередкове пошкодження рослин. Осередки злакової листовійки за ЕПШ 50-100екз. на кв.м та теплої сухої погоди у вищевказаних областях у крайових смугах (до 150 м)чи всуціль поля знешкоджують сумітіоном, к.е., 1 л/га.
        Повсюди фітосанітарною діагностикою посівів озимих культур встановлено, що нанижньому листі озимини, яке є джерелом первинної інфекції, зберігаються борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз, бура листкова іржа, кореневі гнилі, якими уражено 2-19, макс. 38% (Київська обл.) рослин. Подекуди в Донецькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Тернопільській та Чернігівській областях у посівах зернових культур, зокрема в понижених місцях рельєфу, на 5-20, макс. 40% (Чернігівська обл.) рослин виявлена снігова пліснява. В разі прохолодної погоди у квітні уможливлюється подальший розвиток снігової плісняви, яка осередково може призвести до загибелі рослин, зокрема в борошниста роса перенасичених вологою ґрунтах та понижених місцях, розвиток якої засухої погоди припинеться. У квітні відбуватиметься подальший розвиток та поширення вищевказаних хвороб.
        Оздоровленню рослин сприятиме ранньовесняне боронування посівів впоперекрядків із прикореневим підживленням азотними добривами з додаванням мікроелементів.Також, для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущенняпосіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістоммікро- й макроелементів та регуляторами росту. Під час виходу в трубку хворі рослини захищають через обприскування посівів абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, бампером супер, к.е., 0,8-1,2 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, імпактом, к.с., 0,5л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 л/га, іншими.
        Фітосанітарною експертизою насіння ярих культур встановлена їх повсюдна зараженість збудниками альтернаріозу, фузаріозу, плісені, бактеріозу, сажки,кореневих гнилей, аскохітозу, інших. В допосівний період кондиційне насіння оздоровлюють вінцитом, к.с.,1,5-2 л/т, вітаваксом 200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т, дерозалом, к.с., 1,5 л/т, лоспелом, м.в.е., 0,9 л/т, фундазолом, з.п., 2-3 кг/т, іншими в залежності від наявної інфекції. Системні препарати краще використовувати за 1-5 днів до сівби. У квітні на відростаючих багаторічних травах за середньодобової температури повітря 7-12градусів по цельсію шкодитимуть різноманітні довгоносики, зокрема бульбочкові, південний сірий, люцерновий листковий, великий люцерновий, клопи, гусениці підгризаючих совок, інші. Ранньовесняне боронування в два сліди відростаючих посівів люцерни, конюшини другого і наступних років з видаленням та спалювання решток відмерлих рослин, щілювання та міжрядний обробіток на глибину 8-10 см оздоровлюють рослини трав та знищують значну кількість фітофагів. У квітні за температури повітря 12-14градусів по цельсію посіви гороху заселятимуть бульбочкові довгоносики (смугастий і щетинистий). Розвиток жуків у посівах інтенсивнішатиме за сухої й жаркої погоди, що створюватиме загрозу пошкодження сходів гороху. За наявності 10-15 бульбочкових довгоносиків на кв.м посіви гороху обприскують блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га та іншими дозволеними препаратами. Сходи люцерни від довгоносиків (ЕПШ 5-8 екз. на кв.м), гусениць люцерновий довгоносик підгризаючих совок захищають через обробку арриво, к.е., 0,24 л/га, актелліком, к.е., 1 л/га, золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га, діазиноном, к.е., 1 л/га. В допосівний період кондиційне насіння сої від пероноспорозу, церкоспорозу, фомопсису, септоріозу, бактеріозів, інших хвороб протруюють максимом ХL, т.к.с., 1 л/т, ламардором, т.к.с., 0,2 л/т; проти комплексу шкідників сходів проводять токсикацію насіння команчем, з.п., 7 кг/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння). Сходи сої за сухої жаркої погоди в квітні пошкоджуватимуть бульбочкові довгоносики (ЕПШ 8-15 жуків на кв.м), проти яких доцільне застосування золону, к.е., 2,5-3 л/га. Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігають розпушуванням ґрунту, знищенням кірки і сходів бур’янів досходовим боронуванням й післясходовими культиваціями. Гербіциди застосовують відповідно до рекомендацій збірника «Прогноз — 2011 р.».

        Технічні культури

        Протягом квітня у лісостепових, поліських, деінде степових областях відбуватиметься пробудження і пересування звичайного бурякового довгоносика до верхніх шарів, за стабільної середньодобової температури понад 7градусів по цельсію, прогрівання поверхні до 10- 17градусів по цельсію – вихід з ґрунту. За 17-27градусів по цельсію в повітрі, 25-30градусів по цельсію на поверхні ґрунту довгоносики масово розселятимуться з місць зимівлі. Окрім жуків звичайного, сходи цукрових буряків заселятимуть також жуки сірого бурякового довгоносика.
        Передбачається значна щільність і шкідливість вищезазначених фітофагів у Київській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, сірого бурякового довгоносика інших областях, де за показниками зимуючого запасу вони найпоширеніші і характеризуються високою життєздатністю. Зазначені умови сприятимуть розселенню з місць зимівлі бурякової крихітки, щитоносок, міграції дротяників, несправжніх дротяників, переважно у центральних і західних регіонах Лісостепу та Полісся.
        На ранніх сходах буряків розвиток і шкідливість бурякових блішок ймовірні у всіх зонах бурякосіяння, ступінь та інтенсивність цих процесів залежатимуть від погодних умов квітня. Тепла погода квітня сприятиме наростанню чисельності бурякової листкової попелиці на рослинах-господарях (калина, жасмин), з яких розселятиметься у посіви буряків.
        Розвиток коренеїда можливий, насамперед у Лісостепу та Поліссі, за надмірної вологості ґрунту, утворення поверхневої кірки, недотримання вимог сівозміни та агротехніки вирощування бурякова блішка культури, неякісної обробки насіння фунгіцидами.
        В разі ущільнення ґрунту, масової появи сходів бур’янів доцільно до- і післясходове розпушування ґрунту. Для захисту сходів цукрових буряків проти комплексу наземних, ґрунтових шкідників та хвороб рекомендовано висівати насіння оброблене захисно-стимулючими речовинами. До початку масового «пішого ходу» звичайного бурякового довгоносика, за високого ступеня загрози сходам бажане обкопування буряковищ та посівів крайовими ловильними канавками. В разі необхідності (за високих показників ЕПШ шкідників: довгоносик звичайний – 0,2-0,3; сірий 0,2-0,5; блішки 3-7 екз. на кв.м; крихітка 1,-2,5 екз. в куб. дм) слід провести суцільні обробки або крайових смуг рекомендованими препаратами (зазначеними у «Прогнозі-2011р.»).
        За надмірної вологості, понижених температур повітря в посівах озимого ріпаку поширюватимуться пероноспороз, фомоз, кореневі гнилі, альтернаріоз, які виявляються на 3-15, макс. 44% рослин культури. За умов прохолодної дощової погоди та несвоєчасного знищення грунтової кірки, передусім на ущільнених, бідних на поживні елементи грунтах сходи ярого ріпаку уражуватимуться чорною ніжкою. За теплої сухої погоди хрестоцвіті блішки заселятимуть та пошкоджуватимуть сходи ярого та відростаючі рослини озимого ріпаків. Також, на рослинах озимого ріпаку шкодитимуть ріпакові квіткоїд,листкоїд, прихованохоботники, інші комахи.
        Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь. За появи вищевказаних хвороб посіви озимого ріпаку оздоровлюють альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га, амістаром Екстра. к.с., 0,5-0,75 л/га, тощо. Проти хрестоцвітих блішок (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), ріпакових пильщика та листкоїда (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботників (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) посіви захищають фурором, к.е., 0,1-0,15 л/га, золоном, к.е., 1,5-2 л/га, штефесином, бульдоком, к.е., 0,3 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, іншими.
        Підземні органи, бруньки і проростки хмелю за прогрівання ґрунту до 8-100С пошкоджуватимуться дротяниками, личинками і жуками люцернового довгоносика, гусеницями підгризаючих совок, конопляними блішками. За частих опадів та помірної температури на коренях розповсюджуватимуться гнилі, відростаючі пагони уражуватимуться пероноспорозом.
        Для оздоровлення хмеленасаджень під час розпускання бруньок рекомендовано очищення маток і обрізування головних кореневищ, хворих і гнилих підземних стебел, після чого обприскати у рядах 0,4% розчином ридомілу Голд МЦ, в.г., викорчувати гнилі матки та дезінфікувати ямки хлорним вапном, розпушити міжряддя, внести в ґрунт аміачну воду, 400-500 л/га або гранульований регент, г., 5-8 кг/га. На початку розпускання бруньок – відокремлення бутонів на сливі проти хмельової попелиці рекомендовано провести обробки БІ-58 новим, к.е., 1,2-2 л/га, данадимом стабільним, к.е., 2 л/га.
        На ранніх сходах льону харчуватимуться льонові блішки. На початку заселення посівів проти блішок за чисельності понад 10-15 екз. на кв.м контролюють обробками крайових смуг (30-50 м), а за суцільного – всієї площі поля ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га.
        Плодові та виноградні насадження За попередніми даними весняних контрольних обстежень загинуло 2-39% зимуючого запасу шкідників саду. Такий відсоток загибелі не знімає можливості загрози пошкодження фітофагами плодових культур в період вегетації.
        За середньодобової температури повітря понад 6оС у період набубнявіння бруньок розпочнеться вихід із місць зимівлі садових довгоносиків (яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки), а за 10-14оС очікується масове розселення жуків. За температури повітря 12оС на початку розпускання бруньок покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками гусениці білана жилкуватого і золотогуза.
        Скрізь вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160оС (нижній поріг 12оС).
        Гусениці непарного шовкопряда відроджуватимуться після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6оС, а кільчастого – через 3-7 днів після переходу середньодобової температури через 11оС повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях. Початок відродження гусениць розанової листокрутки визначається сумою ефективних температур 50о (нижній поріг 8о), а масовий вихід відбуватиметься, коли сума ефективних температур досягне 70оС, передусім у Дніпропетровській, Запорізькій, Чернівецькій областях, де восени шкідником було заселено 71-79% дерев.
        Прогрівання ґрунту до 12оС на глибині 10 см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, насамперед у Лісостепу, виліт якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 7оС, що зазвичай співпадає з початком набубнявіння бруньок груші. Літ метеликів мінуючої молі слід очікувати перед цвітінням яблуні за середньодобової температури повітря 11оС. Гусениці яблуневої плодожерки почнуть заляльковуватися за стійких температур понад 10оС, а літ метеликів почнеться за суми ефективних температур 90-110оС повсюди, передусім у Степу.
        За температури повітря 10оС відкладатиме яйця грушева листоблішка, а за 7-8оС відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць.
        Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-8оС, також, за зазначених умов пробуджуватимуться і розвиватимуться личинки сливової і акацієвої несправжньощитівок. За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8оС) 130оС повсюдно спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7-8оС, передусім у Степу, де має місце сильний ступінь заселення дерев, а за 10оС виходитиме із зимівлі глодовий кліщ.
        Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13оС заселятимуть бутони і листки дерев.
        Для розвитку клястероспоріозу кісточкових під дією атмосферних опадів достатніми будуть відносно низькі (4-5оС) температури повітря, оптимум 19-26оС.
        Ймовірному масовому поширенню кучерявості листків персика сприятиме прохолодна дощова погода (tо 10оС), наявність туманів і рос. Моніліоз (моніліальний опік) кісточкових швидко розвиватиметься за високої вологості (понад 70%) і помірної температури повітря 12-16оС. Поширенню та розвитку кокомікозу і гномоніозу сприятиме помірно тепла дощова погода (tо 17-20оС).
        За умов чергування зволоження й підсихання листків та температури понад 7оС (оптимальна 18-20оС) слід очікувати повсюдний значний розвиток парші яблуні і груші.
        За температури повітря 18-25оС і значного насичення повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси в молодих і плодоносних, неосвітлених, слабо провітрюваних садах і розсадниках.
        На початку розпускання бруньок зерняткових порід проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі, парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування актарою, к.с., 0,14 кг/га, діазиноном, к.е., 1 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, піринексом, к.е., 2 л/га з додаванням проти парші, інших хвороб хоруса, в.г., 0,25 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, мерпану, в.г., 1,9-2,5 кг/га, косайду, в.г., 2-2,5 кг/га, чемпіону, з.п., 1,5-2 кг/га.
        За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою додають імпакт, к.с., 0,1-0,15 л/га, топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га або його аналоги. У фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон проти комплексу шкідників і хвороб проводять обприскування дерев антраколом, з.п., 1,5 кг/га, вентопом, к.с., 2 л/га, топсином-М, з.п., 1-2 кг/га з додаванням нуреллу Д, к.е., 1,5 л/га, маршала, к.е., 1,5 л/га, каліпсо, к.с., 0,2-0,25 л/га дотримуючись чергування препаратів.
        На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі проводять обприскування насаджень топсином-М, з.п., 1 кг/га (черешня, слива) або фіталом, в.р.к., 2 л/га. На персику проти кучерявості ефективні скор., к.е., 0,2 л/га або делан, в.г., 1 кг/га. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти моніліозу, плямистостей, плодової гнилі, листогризучих шкідників, довгоносиків, попелиць, пильщиків, несправжніх щитівок, інших проводять обприскування дерев топсином-М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,25-0,3 кг/га з додаванням на сливі Бі-58 нового, к.е., 1,2-2 л/га, конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, блискавки, к.е., 0,25 л/га, на вишні – золона, к.е., 0,8-2,8 л/га, на персику дурсбану, к.е., 2 л/га.
        У виноградних насадженнях метелики гронової листокрутки з’являтимуться після того, як температура повітря більше 10ºС триматиметься протягом 10-12 діб. За температури 7-9оС активізуються звичайний і садовий павутинні та бруньковий кліщі, понад 15оС — виходитиме з місць зимівлі виноградний зудень (повстяний кліщ).
        Живлення в АР Крим виноградного скосаря почнеться за температури 10оС і вище.
        Шкодитимуть совки, п’ядуни, ковалики, інші.
        У період набубнявіння бруньок у плодоносних насадженнях винограду застосовують інсектициди: Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, номолт, к.с., 0,5 л/га, талстар, к.е., 0,2 л/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га. За наявності 3-5 листків проти чорної плямистості, інфекційного засихання кущів, інших хвороб застосовують антракол, в.г., 1,5 кг/га, шавіт Ф, з.п., 2 кг/га.
        Багатоїдні шкідники Мишоподібні гризуни. Після перезимівлі і значної загибелі (5-45, макс. 62-95% в осередках Донецької, Луганської, Львівської, Сумської обл.) гризуни заселяють 18-85% посівів озимих з чисельністю на більшості площ 1-3 жилих колоній на гектарі. В окремих посівах озимих зернових та ріпаку Тернопільської, Чернівецької областей збереглося 5 жилих колоній на гектарі, в колонії 2-9 жилих нір. Заселеність гризунами багаторічних трав становить 58-100% площ з чисельністю 2-4, у вищевказаних та Волинській, Закарпатській, Дніпропетровській, Миколаївській, Рівненській, Чернігівській, Черкаській областях 6-14 жилих колоній на гектарі, в колоніях 3-9, подекуди 18 жилих нір. Значна кількість гризунів зосереджена в незораних та неорних землях, з яких шкідники у пошуках корму мігруватимуть у посіви сільськогосподарських культур.
        Надалі за середньодобової температури +5ºС чисельність мишоподібних гризунів зростатиме через розмноження та розселення молодих особин. Для попередження пошкодження посівів озимини слід удаватися до використання отруйних принад роденфосу, бродисану, бактороденциду, інших дозволених до використання родентицидів.
        Личинки чорнишів і коваликів (дротяники та несправжні дротяники), хрущів, хлібних жуків за прогрівання ґрунту до 12ºС активізуватимуться та переміщуватимуться у верхні його шари. Загалом задовільні умови перезимівлі уможливили збереження достатньої чисельності (1-2 екз. на кв.м) зимуючої стадії комах. Скрізь ймовірна істотна шкода ярих зернових, сходів цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, інших просапних.
        Тому, перед сівбою зазначених культур слід обов’язково провести контрольні обстеження ґрунту полів для встановлення щільності личинок і прийняття рішень щодо відповідних захисних заходів (обробка насіння, внесення інсектицидів в ґрунт тощо).
        За прогрівання ґрунту на глибині зимівлі до 10ºС гусениці підгризаючих (озима, оклична) совок переміщуватимуться у верхні його шари, дохарчовуватимуться в озимині і заляльковуватимуться. Ймовірне утворення вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості фітофага у посівах озимих зернових культур сівозміни АР Крим, Вінницької, Запорізької, Кіровоградської, Сумської областей, де восени виявляли значний запас гусениць совок.
        Південний сірий довгоносик за настання середньодобової температури повітря 8ºС переміщуватиметься у верхні шари ґрунту, а за 12ºС відбуватиметься масовий вихід жуків. Личинки, відродження яких розпочнеться у ІІІ декаді квітня, заглиблюватимуться в більш вологі шари ґрунту, де харчуватимуться корінням культурних рослин. Ступінь шкідливості південного сірого довгоносика залежатиме від кліматичних умов, особливо за умов прохолодної весни, коли затримується з’явлення сходів рослин, коли фітофаг може знищити проростки.
        Саранові. Під час весняних контрольних обстежень, передусім у Степу, визначають стан яйцекладок-ворочків та уточнюють строки виплодження личинок. За умов сухого теплого квітня поточного року, в разі денної температури південний сірий довгоносик 15-18ºС протягом двох тижнів, виплодження личинок стадних італійського пруса, перелітної азіатської сарани та нестадних видів – кобилок розпочнеться у другій половині місяця. Передусім вони з’являться у посівах багаторічних трав, зернових, інших сільськогосподарських культур, які прилягають до місць резервації сарани в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, де восени спеціалісти служби захисту рослин виявляли підвищену чисельність ворочок шкідника.
        Беручи до уваги, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, за високої щільності ворочок найбільш ефективним агротехнічним прийомом є проведення боронування, оранки або дискування всієї площі в залежності від характеру її використання.

        В.о. начальник Головдержзахисту В. М. Ващенко.
        Начальник відділу прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова.

        (1 оценок, среднее: 5.00 из 5)
        Loading...

        Найкращі товари

        Аммиачная вода N 20-22

        HN3 - 25%

        азот - 20.5%

        Країна:Украина

        Фасовка: еврокуб, налив

        3800 грн./т. грн./т. - EXW - Черкассы

        спрашивайте грн./т. - EXW - Каменское

        КАС N30

        Азоту - 30%

        Карбаміду - 37%

        Селітри - 45%

        Країна:Україна, Білорусь

        Фасовка: єврокуб, налив

        9400 грн./т. грн./т. - EXW - Черкаси

        Сульфат амонію гранульований (амоній сірчанокислий)

        азоту - 21%

        сірки - 24%

        води - 0.3%

        Країна:Україна, Білорусь

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        7500 грн./т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        Діамофоска (ДАФК, NPK 10:26:26+1,5)

        N - 10%

        P2O5 - 26%

        К2О - 26%

        S - 1.5%

        H2O - 1%

        Країна:Марокко

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        19800 грн./т. грн./т. - EXW - Херсон

        Діамофос (діамоній фосфат, DAP)

        азота - 18%

        фосфатів - 46%

        сірки - 2.5%

        Країна:Литва, Туреччина

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        24200 грн./т. грн./т. - FCA - Сарни

        24500 грн./т. грн./т. - CPT - станція

        РКД NPK 6:24:6

        N - 6%

        Р - 24%

        К - 6%

        Країна:УАПГ, Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        802 USD/т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        Може бути цікаво

        11.04.2010
        12.10.2010
        22.10.2018

        Повідомити про помилку

        Текст, який буде надіслано нашим редакторам: