Замовити товар

    Замовлення


      Задайте питання

        Аміачна вода

        25.02.2021

        Аміачна вода (аміак водний технічний, водний аміак, гідроксид амонію, їдкий амоній, їдкий аміак, aqua ammonia) — високоефективне азотне добриво для багатьох сільськогосподарських культур. Це один із найефективніших видів дешевих азотних добрив з високою якістю. Аміачна вода має прийнятну вартість, легко засвоюється рослинами, а технологія її внесення є досить простою. На сьогодні цей вид рідких добрив застосовується приблизно на 10% оброблюваних площ в Україні, в той час як безводний аміак, використовують заледве на 1,5–2% усієї площі полів на території держави.

        Аміачна вода відноситься до групи аміачних добрив, тобто містить азот в аміачній формі (NH3). Для сільського господарства виробляють аміачну воду двох марок – А і Б. Добриво марки А містить 20% азоту і 25% аміаку, марки Б — 16,5% азоту і 20,5% аміаку.

        Роль азоту у живленні рослин

        Азот – один з основних біогенних елементів. Він входить до складу білкових речовин і багатьох інших природних життєво важливих для рослин органічних сполук: ліпоїдів, хлорофілу, алкалоїдів, фосфатидів, нуклеопротеїдів, багатьох ферментів. Вміст азоту в деяких рослинних білках становить 14,7–19,5 %, а у сухій речовині рослин його вміст коливається від 0,4 до 5 %. Найбільше міститься азоту в насінні зернових (1,5–3 %) і зернобобових (2,5–5 %) культур у перерахунку на суху речовину, тоді як у соломі зернових злаків його кількість не перевищує 0,4-0,6 %. Потреба сільськогосподарських культур в азоті порівняно з іншими елементами живлення виявляється частіше і більшою мірою. Порівняно з іншими елементами ефективність удобрення азотом щодо впливу на врожай є найвищою. Відомий агрохімік І. В. Тюрін (1957) зазначав, що азот був і залишається лімітуючим елементом, а його поступова акумуляція – основний (вирішальний) чинник розвитку родючості ґрунту.

        Ознаки дефіциту азоту у живленні рослин

        За недостатнього азотного живлення гальмуються ріст і розвиток рослин, внаслідок чого знижується їх продуктивність. Нестача азоту насамперед впливає на зміну забарвлення листків. Спочатку знебарвлюються нижні листки: колір змінюється від інтенсивно-зеленого до світло-зеленого, починаючи від верхівки до країв. Поступово листки жовкнуть, набувають оранжевого і червонуватого відтінків. Пожовтіння супроводжується відмиранням листків. Якщо рослини потерпають не від нестачі азоту, а від посухи, то жовкнуть і нижні, і верхні листки.

        Внаслідок азотного голодування затримується ріст рослин, що спостерігається візуально. Стебла стають тонкими, витягнутими, слабко галузяться, розмір листків зменшується, формування репродуктивних органів погіршується. Найчастіше азотне голодування рослин відмічається на погано окультурених ґрунтах, у разі заорювання значної кількості нерозкладеного гною, соломи чи інших рослинних решток з низьким вмістом азоту. Це явище спостерігається і тоді, коли весна холодна, сира і в ґрунті повільно накопичується доступний для рослин азот, а також під час посухи після висихання верхніх шарів ґрунту та зниження життєдіяльності кореневих систем рослин.

        Ознаки азотного голодування легко розпізнати на молодих рослинах. Це дає змогу виправити становище їх підживленням. Використання аміачної води це швидкий спосіб усунути дефіцит азоту у живленні рослин.

        Фізико-хімічні властивості аміачної води

        NH3 + NH4OH + Н2O – розчин аміаку у воді (в одному об’ємі води розчиняється близько 700 об’ємів аміаку). В добриві міститься аміаку значно більше, ніж амонію. Концентрований розчин містить 20,5 % азоту (в перерахунку на NH3 – 25 %), його густина при цьому дорівнює 0,91 г/см3. Аміачна вода це прозора рідина, яка іноді має жовтуватий колір. Допускається виготовлення аміачної води влітку (травень–серпень) із вмістом аміаку не менш як 22 % (у перерахунку на азот – не менш як 18 %).

        Особливості внесення аміачної води на різних видах грунтів

        Треба зауважити, що тривале систематичне внесення аміачної води губить природний ґрунтовий біоценоз. Отриманий таким чином субстрат піддається рекультивації повільно і з великими витратами. Тому застосовувати аміачну воду для рослин регулярно не рекомендується. Застосування аміачної води рекомендовано у наступних випадках:

        • за гострої нестачі повільно нітріфікуючих органічних добрив: гною, компосту, перегною;
        • у аномально сухі роки;
        • після аномально малосніжної і вітряної зими.

        У перших 2-х випадках аміачну воду вносять восени після збирання врожаю і оголення ґрунту. Вносити потрібно в період, коли денна температура не вище +13 градусів, середньодобова не більше +10, а нічна не опускається нижче 0. Остання умова є важливою, оскільки за температури замерзання води і нижче, ґрунтові нітріфікатори «засипають». Хімічна рівновага в розчині зсувається в бік (NH3) H2O, і вільний аміак отруює ґрунт замість того, щоб перетворитися в нітрати. Обробку проводять ближче до вечора, щоб менше азоту виділялося в летучому аміачному вигляді.

        Аміачну воду на середніх і важких ґрунтах вносять навесні після сухої зими, дотримуючись температурного режиму внесення такого, як і восени. Посів і посадка рослин допускаються не раніше 10-15 днів після весняного внесення добрива. 

        Наявність в аміачній воді великої кількості вільного аміаку потребує внесення її безпосередньо на глибину 10–12 см на глинистих і 12–15 см на супіщаних ґрунтах. На глинистих ґрунтах аміачну воду можна вносити і восени майже під усі культури, коли температура ґрунту знижується до +10 °С і нижче, і навесні перед сівбою та для підживлення просапних культур (буряк, кукурудза, соняшник). На ґрунтах легкого гранулометричного складу це добриво рекомендується вносити навесні.

        Для культур суцільної сівби відстань між лапами культиватора (наконечниками) під час внесення аміачної води має бути 20–25 см, для просапних – дорівнювати ширині одного міжряддя.

        Під час внесення рідких азотних добрив слід пам’ятати, що це сильні луги, які пошкоджують живі тканини у разі потрапляння на їхню поверхню.

        Способи та засоби для внесення аміачної води

        Внесення аміачної води повинно проводитися окремо від інших форм добрив. Аміачну воду здебільшого використовують як основне та передпосівне добриво. На відміну від КАС, аміачну воду вносять виключно в ґрунт. Поверхневе внесення аміачної води, як і її неглибоке закладення в сухий верхній шар ґрунту, є неприпустимим. Аміачна вода вноситься також з поливною водою (фертигація) при поверхневому зрошенні. Однак в цьому випадку ґрунт ділянки забезпечується аміаком нерівномірно. Недоліком даного способу є можливість випаровування великої кількості аміаку в повітря за умов спекотливої та сонячної погоди.

        Особливо зростає доцільність застосування аміачної води у разі запровадження технології ноу-тілл. Адже тоді, коли на поверхні ґрунту залишено пожнивні рештки, а сівба відбувається безпосередньо в стерню, без внесення додаткового обсягу азоту на заплановану урожайність отримати високий урожай не можливо.

         Зазвичай культиватор, що виконує внесення добрива, має стандартний набір робочих органів й агрегатується зі спеціальним напівпричепом-цистерною для внесення рідких речовин. Однак ці агрегати здатні виконувати ширший спектр функцій: вони обладнані вакуумними насосами, які дають змогу не лише подавати робочу рідину в культиватор, а й самотужки проводити внесення рідких добрив й обприскування. Слід звернути увагу на ті види напівпричепів-цистерн, що обладнано спеціальними «лапами» для внутрішньоґрунтового внесення. Тим більше, що це обладнання може згодитися й для виконання інших робіт.

        Якщо бракує коштів на техніку для підґрунтового внесення рідких добрив, можна придбати лише комплект для дообладнання звичайного культиватора. 

        Також застосовують спеціальні підживлювачі, здатні проводити як поверхневе, так і внутрішнє внесення. Фактично це причіпні культиватори, що оснащені трубками. Перевагою підживлювача є можливість внесення пестицидів стрічковим, тобто нині найбільш ефективним способом.

        Для внесення аміачної води використовують різні культиватори.
        За основного обробітку грунту (на глибину до 22 см) використовують навісний культиватор КУ-3А (агрегатується з тракторами Т-150К) та напівпричіпний культиватор КУ-6А (агрегатується з тракторами 250–300 к.с.). Використання цих культиваторів дає змогу поєднати безполицевий обробіток грунту з внесенням добрив. Культиватори мають два ряди лап, диски та коток. На культиваторах встановлено резервуари для аміачної води, мембранно-поршневий насос з приводом від котка та пульт управління, який дає змогу встановити потрібну норму внесення. Для кожної лапи культиватора передбачені відсікаючі пристрої, які захищають від довільного витікання аміачної води під час зупинок і розворотів агрегату. Заправляння резервуарів відбувається через герметичні легко знімні муфти з кранами для виключення витікання та випаровування аміаку.

        За культивації (на глибину 10–15 см) використовують агрегати АША-2, АША-4, КПС-4 з обладнанням для внесення аміачної води, КПС-8, а також КУ-3А, КУ-6А.
        За міжрядної культивації (на глибину 10–15 см) використовують просапні культиватори КРН-5,6; УСМК-5,4 з підживлювачем ЭКО-600Л, який встановлено просто на культиватор. Із допомогою нескладного переобладнання підживлювач можна використовувати для стрічкового внесення пестицидів.

        Вплив аміачної води ґрунт

        Застосування аміачної води на всіх ґрунтах зумовлює часткову стерилізацію, тому гинуть комахи, черв’яки, личинки дротяника та інші організми, які населяють ґрунт. У місцях внесення аміаку спочатку знижується кількість грибів, бактерій, актиноміцетів. Мікроорганізми, які краще переносять підвищену концентрацію аміаку і слабколужну реакцію, через 5–10 діб відновлюють свою життєдіяльність та активність. За даними          У. В. Ендрюса та інших учених, кількість бактерій та актиноміцетів через кілька діб після внесення рідких азотних добрив збільшується у 25 разів.

        Аміачна вода спочатку пригнічує нітрифікувальні бактерії, але через 5 діб їх кількість збільшується у 10 разів. У деяких випадках це позитивне явище. Наприклад, за внесення аміачних добрив восени в умовах теплої і вологої погоди ослаблення нітрифікаційної здатності знижує втрати нітратного азоту внаслідок вимивання.

        Аміачні добрива позитивно впливають на кореневу мікрофлору. В ній збільшується кількість амоніфікаторів і нітрифікаторів, а кількість денітрифікаторів зменшується у 10 разів. Однак тривале застосування аміачної води підкислює грунт, що негатив­но впливає на ріст зернових культур, тому з часом потрібно використовувати добрива, які містять кальцій, або проводити вапнування. На нейтралізацію 1 ц аміачної води потрібно використати 3–4 ц СаСО3.

        Норми внесення аміачної води під сільськогосподарські культури

        Рекомендовані дози внесення під зернові культури – 40-­60 кг/га, під технічні – 60-­90 кг/га і під овочеві – 50­-70 кг/га діючої речовини (азоту) на фоні фосфорно­-калійних добрив та гною.

        На присадибних ділянках рекомендовано внесення аміачної води з такими нормами:  для просапних культур — 0,4-0,5 кг на сотку, для овочевих і суниці 0,5-0,6 кг на сотку, для кущів і дерев 60-70 г / 10 кв. м пристовбурного кола або міжряддя.

        Виробництво

        Виробництво аміачної води порівняно з виробництвом твердих добрив, на 30–40 % дешевше, оскільки відпадають такі технологічні операції як гранулювання, сушіння, сортування та кондиціонування продукту. Вартість одиниці діючої речовини в аміачній воді в 1,5-2 рази нижча, ніж в аміачній селітрі.

        Аміачну воду отримують в тарілчастих абсорберах при розчиненні в воді газоподібного або рідкого NH3; для відводу теплоти, що виділяється (до 2,1 МДж / кг) передбачено водяне охолодження. В результаті утворюється так званий синтетичний водний аміак (не менше 25% NH3 по масі). Крім того, аміачна вода виходить внаслідок контакту з водою сирого коксового газу — продукту коксування кам’яного вугілля. Після охолодження газу вода конденсується або спеціально впорскується в нього для вимивання NH3; при цьому спочатку утворюється слабка аміачна вода, дистиляцією якої з водяною парою і подальшою дефлегмацією і конденсацією отримують так звану концентровану кам’яновугілльну аміачну воду (18,0-18,5% NH3).

        Запобіжні заходи

        Оскільки пари аміаку викликають подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів, тому працюючи з рідкими аміачними добривами необхідно дотримуватися правил безпеки і не забути про вибухонебезпечні властивості аміаку під час огляду ємностей, в яких зберігалися рідкі аміачні добрива. По-перше, при роботі з водним аміаком необхідно застосовувати респіратори та захисний одяг, по-друге – необхідно працювати з справною технікою під час зберігання та внесення добрива.

        Траспортування та зберігання аміачної води

        Аміачна вода має невисокий тиск пари, не кородує чорні метали. За вмісту 20 % аміаку розчин замерзає за температури – 33 °С, за вмісту 25 % – за температури – 50 °С. Це дає змогу перевозити і зберігати добриво в герметичних резервуарах зі звичайної вуглецевої сталі, обладнаних спеціальними запобіжними клапанами, що розраховані на тиск 150–200 кПа. З води аміак випаровується у 5–6 разів швидше, ніж бензин. Для зменшення втрат азоту під час зберігання в резервуари добавляють спеціальну герметизаційну плівкоутворювальну суміш. Аміачна вода кородує кольорові метали (мідь, цинк, олово) та їх сплави (бронзу, латунь). Тому насоси, крани і клапани виготовляють із чорних металів або чавуну. Алюміній і гума цими добривами не пошкоджуються.

        Водний аміак транспортують залізничним, автомобільним і водним транспортом в герметичних транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту. Продукт марки А транспортують у залізничних цистернах і аміаковозах. Продукт марки Б транспортують в цистернах з нижнім зливом і аміаковозах.

        Фасування

        Зазвичай аміачну воду реалізують у поліпропіленових каністрах та цистернах, фасуванням від 0,9 кг до 1 тони залежно від виробника.

        Літературні джерела:

        • Павлюк І. Аміачна вода – технічні аспекти [Електронний ресурс] / Ігор Павлюк // The Ukrainian Farmer. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://agrotimes.ua/article/amiachna-voda-tehnichni-aspekti/.
        • Сірий В. Особливості використання аміачної води [Електронний ресурс] / В. Сірий // Пропозиція. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: https://propozitsiya.com/ua/osoblivosti-vikoristannya-amiachnoyi-vodi.
        • Ходаницкий В. Аммиачная вода — надежный источник азота для зерновых культур [Электронный ресурс] / В. Ходаницкий // Пропозиція. — 2017. — Режим доступа к ресурсу: https://propozitsiya.com/amiachna-voda-nadiyne-dzherelo-azotu-dlya-zernovyh-kultur.
        • Как применять аммиачную воду в сельском хозяйстве [Электронный ресурс]. — 2020. — Режим доступа к ресурсу: http://agropravda.com/news/chimiya-dla-pochvy/13705-kak-primenjat-ammiachnuju-v Ьodu-v-selskom-hozjajstve.
        • Господаренко Г. М. Агрохімія / Г. М. Господаренко. – Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2015. – 376 с.
        • Добриво АМІАЧНА ВОДА (ВОДНИЙ АМІАК) [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://agrarii-razom.com.ua/basic-fertilizers/amiachna-voda-vodniy-amiak.
        • Павлюк І. «Борщ» для посівів [Електронний ресурс] / Ігор Павлюк // Агробізнес сьогодні. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/12175-borshch-dlia-posiviv.html.
        • Васильченко В. Тверді та рідкі мінеральні добрива: переваги за рідкими [Електронний ресурс] / В. Васильченко // Агроном. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: https://www.agronom.com.ua/tverdi-ta-ridki-mineralni-dobryva-perevagy-za-ridkymy/.
        • Технология связанного азота, 2 изд., М., 1974, с. 329-331
        (5 оценок, среднее: 4.00 из 5)
        Loading...

        Найкращі товари

        Хелат заліза Fe 13

        Fe Na2 - 13%

        Країна:Китай

        Фасовка: Мішки, порошок

        3784 USD/т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        РКД NPK 3:18:18

        N - 3%

        P - 18%

        K - 18%

        Країна:УАПГ, Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        858 USD/т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        NPK 8:24:0

        N - 8%

        P - 24%

        Країна:УАПГ, Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        544 USD/т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        Аммиачная вода N 20-22

        HN3 - 25%

        азот - 20.5%

        Країна:Украина

        Фасовка: еврокуб, налив

        3800 грн./т. грн./т. - EXW - Черкассы

        спрашивайте грн./т. - EXW - Каменское

        КАС N26+4S

        Азоту - 26%

        Карбаміду - 40%

        Аміачної селітри - 30%

        Країна:Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        запитуйте грн./т. - EXW - Черкаси

        КАС N32+1Zn

        Азоту - 32%

        Карбаміду - 37%

        селітри - 45%

        цинку - 1%

        Країна:Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        10260 грн./т. грн./т. - EXW - Черкаси

        Повідомити про помилку

        Текст, який буде надіслано нашим редакторам: