
Замовити товар

Замовити

Задайте питання



Система удобрення соняшнику
Підготовка насіння | MIXTURE-RDK 10-03-03+20S+0,5B; MIXTURE-RDK 8-17-02+7S+Mе; MIXTURE-RDK 12-9-5+Ме; MIXTURE-RDK 4-16-16+1(2)S+Mg+Zn; MIXTURE-RDK 10-18-4+2S+0,05Mg+0,1Zn |
Основне удобрення | Аміачна селітра, карбамід, КАС, НАФК, ДАФК, суперфосфат, тукосуміші, амофос, діамофос, калій хлористий, MIXTURE-RKD NP 8:24, MIXTURE-RKD NP 9:27, MIXTURE-RKD NP 9:29, MIXTURE-RKD NPK 5:20:5, MIXTURE-RKD NPK 3:18:18, MIXTURE-RKD PK `0:18:18,
MIXTURE-RKD PK 3:18:18+S, MIXTURE-RKD NPK 0:21:22 |
Рядкове удобрення | НАФК, ДАФК, Суперагро NPS, MIXTURE-RKD NP 8:24, MIXTURE-RKD NP 9:27, MIXTURE-RKD NP 9:29, MIXTURE-RKD NPK 5:20:5, MIXTURE-RKD NPK 3:18:18, MIXTURE-RKD PK 0:18:18, MIXTURE-RKD NPK 3:18:18+S, MIXTURE-RKD 10:10:10+3S, MIXTURE-RKD 10:10:10, MIXTURE-RKD 9:18:09, MIXTURE-RKD 10:18:4+2S+0,05Mg+0,1Zn, MIXTURE-RKD 4:16:16+1(2)S+Mg+Zn |
Підживлення | Аміачна селітра, карбамід, КАС, аміачна вода, НАФК, ДАФК, MIXTURE-RKD NP 8:24
MIXTURE-RKD NP 9:27 MIXTURE-RKD NP 9:29 MIXTURE-RKD NPK 5:20:5 MIXTURE-RKD NPK 3:18:18 MIXTURE-RKD PK 0:18:18 MIXTURE-RKD NPK 3:18:18+S MIXTURE-RKD 10:10:10+3S MIXTURE-RKD 10:10:10 MIXTURE-RKD 9:18:09 MIXTURE-RKD 12:9:5:Мe MIXTURE-RKD 10:18:4+2S+0,05Mg+0,1Zn MIXTURE-RKD 10:03:03+20S+0,5B MIXTURE-RKD 8:17:02+7S+Me MIXTURE-RKD 4:16:16+1(2)S+Mg+Zn |
Попередники
Кращі попередники для соняшнику ті, після яких у грунті залишається більше води і поживних речовин. У Степу найефективніші ланки сівозміни, де соняшник висівають після кукурудзи чи озимої пшениці, в Лісостепу – де опадів буває більше і в сівозміні вносять достатньо добрив, високі врожаї одержують при розміщенні соняшнику не тільки після озимої пшениці, а й після ячменю. Недоцільно висівати соняшник після суданської трави, цукрових буряків, а в Степу також після ячменю та вівса.
Система удобрення соняшнику
Соняшник дуже вибагливий до поживного режиму грунтів порівняно з іншими польовими культурами. Особливо багато він вбирає з грунту калію. Для формування 1 т продукції соняшник виносить з грунту 40-55 кг азоту, 15-25 кг фосфору, 100-150 кг калію, 5 кг сірки та 6,6 кг магнію. Проте незважаючи на високий винос калію з ґрунту, соняшник на чорноземних ґрунтах більшою мірою потребує азотних і фосфорних добрив. Також з урожаєм соняшник виносить з грунту мікроелементи у кількості 23г бору, 42 г цинку, 12 г марганцю та 7 г міді на 1 т продукції.
Найліпше соняшник росте на чорноземних ґрунтах з pH 6,0-7,0. У процесі вегетації він засвоює елементи живлення нерівномірно. У живленні соняшнику умовно виділяють три періоди: перший – від появи сходів до формування кошика, коли рослини помірно засвоюють азот і калій та посилено – фосфор; другий – від початку формування кошика до початку цвітіння, коли рослини посилено засвоюють усі елементи живлення; третій – від початку цвітіння до початку наливання сім’янок і достигання, коли рослини знову помірно засвоюють азот і фосфор та посилено – калій (рис. 1).
Рис. 1 Споживання елементів живлення соняшником у різні фази розвитку.
Незважаючи на дуже високий винос калію з ґрунту з урожаєм соняшнику, внесення калійних добрив менш ефективне, ніж азотних і фосфорних. Це пояснюється тим. що в регіонах вирощування соняшнику ґрунти містять багато калію і коренева система рослин добре його засвоює.
Основні елементи живлення по-різному впливають на ріст, розвиток і продуктивність соняшнику. Азот у поєднанні з іншими елементами живлення посилює ріст рослин, сприяє формуванню крупніших рослин і кошиків. За нестачі азоту врожай знижується через зменшення кількості сім’янок у кошику. Фосфор сприяє розвитку кореневої системи соняшнику, закладанню репродуктивних органів із більшою кількістю квіток у кошику. За оптимального фосфорного живлення пришвидшується розвиток рослин, економніше витрачається волога, більше накопичується олії в насінні. За своєю дією азотні та фосфорні добрива доповнюють одне одного. Велике значення в живленні соняшнику має також калій, який поліпшує процес фотосинтезу і вуглеводний обмін у рослинах. Незважаючи на високу потребу в ньому, він середньо діє на рівень урожаю.
Фото 1. Прояв нестачі азоту у соняшника
Фото 2. Прояв нестачі калію у соняшника
Магній бере участь в обміні азоту, фосфору та синтезі білків. За його нестачі, починаючи з верхівок і країв і далі між жилками листки жовкнуть. Старі листки уражаються першими, в’януть. Нестача магнію в живленні соняшнику виявляється на піщаних і кислих ґрунтах, а також за високого вмісту калію в ґрунті та за низьких температур.
Соняшник дуже чутливий до нестачі бору, особливо під час посухи і на карбонатних ґрунтах. Бор поліпшує стан рослин, забезпечує проростання пилку і запліднення квіток, збільшує кількість сім’янок у кошику, підвищує врожай та його якість. За нестачі цього елемента молоді листки сильно деформуються через відмирання тканин біля їх основи, рослини відстають у рості, головки деформовані, сім’янки нерівномірні. У разі сильної нестачі бору в частини рослин суцвіття не утворюються взагалі, точки росту відмирають. Нестача бору в живленні соняшнику виявляється на піщаних ґрунтах, за високого вмісту азоту або кальцію, низьких температур та під час посухи.
Фото 3 і 4. Прояв нестачі бору на рослинах соняшника
Строки внесення та норми добрив
Система удобрення соняшнику складається з трьох прийомів: основного, рядкового і підживлення. Рекомендовані орієнтовні норми макродобрив в діючій речовині залежно від типу грунтів (табл.1) становлять на чорнозему типовому — N 60-90 P 50-60 K 50-60 кг/га, темно-сірих і сірих лісових — N 60-90 P 60-70 K 60-70 кг/га, на чорнозему звичайному та південному — N 50-60 P50-60 K 40-50. Точну кількість добрив встановлюють з урахуванням забезпеченості грунту рухомими сполуками поживних речовин за результатами діагностики або агрохімічної паспортизації, на основі даних виносу елементів живлення врожаєм і коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив. Для соняшнику важливим є рівномірний розподіл добрив по площі.
Основне внесення
Фосфорні і калійні добрива вносять під зяблевий обробіток ґрунту, азотні – під передпосівну культивацію. Ефективним є також внесення повного мінерального добрива навесні локально на глибину 12–14 см. Під основний обробіток рекомендовано використовувати такі варіанти удобрення:
НАФК 16:16:16 (300-350 кг/га)
КАС (100-150 л/га) + ДАФК 9:25:25; 10:26:26 (160-200 кг/га).
Naв (200-250 л/га) + ДАФК 9:25:25; 10:26:26
КАС (150-180 л/га);
Naв (200-250 л/га) + MIXTURE-РКД 3:18:18 (250-300 л/га); 4:12:12 (300-350 л/га); 0:15:19+S (200-220 л/га); 3:18:18 (200-250 л/га).
MIXTURE-РКД 10:10:10+3S (400-450 л/га).
Добрива вносять поверхнево з заробкою в грунт (Naв із заробкою на Н=14-18 см.)
Рядкове внесення
Високі результати забезпечує рядкове внесення добрив під час сівби, зокрема на ґрунтах із низьким вмістом рухомих сполук елементів живлення. Доза рядкового удобрення становить Р15-30. Це підвищує врожайність насіння соняшнику на 0,2-0,3 т/га. Рекомендовано використовувати наступні варіанти удобрення:
НАФК 16:16:16 (60-80 кг/га) локально.
MIXTURE-РКД 10:10:10 (30-40 л/га);
MIXTURE-РКД 8:24:0, 9:29:0; 5:20:5 (20-40 л/га)
Підживлення
Підживлення в районах, добре забезпечених вологою, і в роки з достатньою кількістю опадів на полях, де не вносили добрив в основне удобрення, зокрема в рядки, доцільно проводити підживлення азотом (30 кг/га), іноді за доброго вологозабезпечення з додаванням фосфору і калію (20–30 кг/га) у фазу 2–3 пар листків. Листкові підживлення азотними добривами застосовують рідко, лише в разі уповільненого росту рослин (холодний період), а фосфорні – ефективні тільки на початку вегетаційного періоду, вони поліпшують розвиток кореневої системи.
Соняшник часто висівають на одному полі через кожні 3–4 роки, що призводить до появи симптомів дефіциту мікроелементів і зниження продуктивності. Критичними щодо цього є фаза 2–3 пар листків та фаза бутонізації (8–10 листків). Нестача вже в перший період бору, цинку, марганцю призводить до недобору врожаю. Важливими мікроелементами для соняшнику є цинк, а також молібден, мідь, залізо. Потребу рослин в мікроелементах добре забезпечують позакореневі підживлення.
Позакореневі підживлення проводять у фази 3–4 та 5–6 пар листків, коли відбувається інтенсивний ріст рослин і закладаються кошики. Найліпше застосовувати мікродобрива у вигляді хелатів і поєднувати їх внесення з обробкою посівів пестицидами, регуляторами росту, попередньо провівши тест на сумісність. Цей захід гарантовано забезпечує рослини мікроелементами в найдоступніших формах і саме в критичний період розвитку, що стимулює коренеутворення і закладання кошика, а отже, й підвищення продуктивності рослин.
При підживленні рекомендовано застосовувати наступні варіанти підживлень:
NH4NO3 (100-150 кг/га) коренево.
КАС+S+ME (100-150 л/га) прикоренево
MIXTURE-РКД 10:10:10 (150-200 л/га) прикоренево
КАС (80-100 л/га) + РКД 0:18:18; 0:21:22 (8-20 л/га) + МЕ (Zn,Mg,S,B,Mn)
КАС, CO(NH2)2 + ME (5 % розчин) позакоренево
Типи грунтів | Норма внесення NPK кг/га д.р. | Основне удобрення | Припосівне удобрення | Підживлення, в т.ч. позакореневі |
(доза NPK кг/га д.р., форма добрив) | ||||
Чорнозем типовий | N 60-90;
P2O5 50-60; K2O 50-60 |
1. 40-80:40-50:40-50
2. 40-50:40-50:40-50 НАФК 16:16:16 (300-350 кг/га) КАС (100-150 л/га) + ДАФК 9:25:25; 10:26:26 (160-200 кг/га). Naв (200-250 л/га) + ДАФК 9:25:25; 10:26:26 КАС (150-180 л/га); Naв (200-250 л/га) + MIXTURE-РКД 3:18:18 (250-300 л/га); 4:12:12 (300-350 л/га); 0:15:19+S (200-220 л/га); 3:18:18 (200-250 л/га). MIXTURE-РКД 10:10:10+3S (400-450 л/га). Поверхнево з заробкою в грунт (Naв із заробкою на Н=14-18 см.) |
N10Р10К10
N10Р10К10 НАФК 16:16:16 (60-80 кг/га) локально. MIXTURE-РКД 10:10:10 (30-40 л/га); MIXTURE-РКД 8:24:0, 9:29:0; 5:20:5 (20-40 л/га) In-Furrow |
N 30-40 кг/га.
NH4NO3 (100-150 кг/га) коренево. КАС+S+ME (100-150 л/га) Прикоренево РКД 10:10:10 (150-200 л/га) Прикоренево КАС (80-100 л/га) + РКД 0:18:18; 0:21:22 (8-20 л/га) + МЕ (Zn,Mg,S,B,Mn) КАС, CO(NH2)2 + ME (5 % розчин) позакоренево |
Темно-сірий
Сірий лісовий |
N 60-90;
P2O5 60-70; K2O 60-70 |
|||
Чорнозем звичайний, Чорнозем південний | N 50-60;
P2O5 50-60; K2O 40-50 |
Розрахунок норм добрив в діючій речовині на основі забезпеченості рослин елементами живлення.
Норми добрив коригують на основі агрохімічних картограм ґрунту, в яких зазначено забезпеченість рослин елементами живлення на кожному полі (або його частині). Вона може бути дуже низькою, низькою, середньою, підвищеною, високою і дуже високою. Для уточнення рекомендованих норм добрив їх множать на відповідний поправковий коефіцієнт (див. табл. 2 ), який розраховано для ґрунтів із середніми показниками потенційної родючості.
При цьому норму азотних добрив коригують із використанням картограм забезпеченості рослин фосфором, оскільки він найчастіше знаходиться в мінімумі, а норми фосфорних і калійних коригують відповідно до даних картограм забезпеченості рослин фосфором і калієм на певному типі ґрунту.
Тип грунту — чернозем типовий; рекомендована норма добрив для типу грунту — N 60-90 P 50-60 K 50-60 кг/га | ||||||
Ступінь забезпеченості рослин елементами живлення | Поправковий коефіціент | Рекомендована норма добрив ( д.р.), кг | ||||
Для азотних добрив | Для фосфорних добрив | Для калійних добрив | N | P | K | |
Дуже низький | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 90-130 | 75-90 | 75-90 |
Низький | 1,2 | 1,3 | 1,3 | 70-100 | 65-75 | 65-75 |
Середній | 1,0 | 1,0 | 0,8 | 60-90 | 50-60 | 40-50 |
Підвищений | 0,7 | 0,5-0,7 | 0,6-0,7 | 40-60 | 35-40 | 35-40 |
Високий | 0,5 | 0,6 | 0,6 | 30-40 | 30-35 | 30-35 |
Дуже високий | — | — | — | — | — | — |
Тип грунту — темно-сірий і сірий лісовий; рекомендована норма добрив для типу грунту — N 60-90 P 60-70 K 60-70 кг/га | ||||||
Ступінь забезпеченості рослин елементами живлення | Поправковий коефіціент | Рекомендована норма добрив ( д.р.), кг | ||||
Для азотних добрив | Для фосфорних добрив | Для калійних добрив | N | P | K | |
Дуже низький | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 90-130 | 90-100 | 90-100 |
Низький | 1,2 | 1,3 | 1,3 | 70-100 | 75-85 | 80-85 |
Середній | 1,0 | 1,0 | 0,8 | 60-90 | 60-70 | 50-55 |
Підвищений | 0,7 | 0,5-0,7 | 0,6-0,7 | 40-60 | 40-50 | 40-50 |
Високий | 0,5 | 0,6 | 0,6 | 30-40 | 30-35 | 30-35 |
Дуже високий | — | — | — | — | — | — |
Тип грунту — чорнозем звичайний та південний; рекомендована норма добрив для типу грунту — N 50-60 P50-60 K 40-50 кг/га | ||||||
Ступінь забезпеченості рослин елементами живлення | Поправковий коефіціент | Рекомендована норма добрив ( д.р.), кг | ||||
Для азотних добрив | Для фосфорних добрив | Для калійних добрив | N | P | K | |
Дуже низький | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 75-90 | 75-90 | 60-75 |
Низький | 1,2 | 1,3 | 1,3 | 60-70 | 65-80 | 50-65 |
Середній | 1,0 | 1,0 | 0,8 | 50-60 | 50-60 | 30-40 |
Підвищений | 0,7 | 0,5-0,7 | 0,6-0,7 | 35-40 | 35-40 | 30-35 |
Високий | 0,5 | 0,6 | 0,6 | 25-30 | 30-35 | 25-30 |
Дуже високий | — | — | — | — | — | — |
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: