Бор

Речовини які містять бор.

Як борні добрива застосовують:

• борат магнію;
• буру (кристалогідрат тетраборату натрію 11,3%);
• технічну борну кислоту (17,5%).

Вносити  борні добрива потрібно чітко дотримуючись інструкції щодо застосування, зважаючи на те, що  бура, наприклад, містить ще й 11% токсичного натрію. Часте застосування бури може призвести до порушень обміну речовин у рослин та їх загибелі.

Вплив бору на рослини.

Використовуючи борні добрива можна повністю позбутися від: парші картоплі та ламкості листя, ураження іржею озимої пшениці, гнилі коренеплодів цукрових буряків.

За достатньої кількості цього компонента:

• збільшується врожай та його якість;
• ймовірність опадання зав’язі не виникає;
• зникає суховерхість плодових дерев;
• прискорюється дозрівання сільськогосподарських культур;
• збільшується зимостійкість фруктів;

Застосовують під цукровий буряк, льон, гречку, овочі, зерняткові дерева. Цей мікроелемент бере участь у всіх обмінних процесах рослин. Виконує важливу роль протягом усього періоду вегетації: регулює синтез вуглеводів і доставку поживних речовин до органів плодоношення. Після застосування борних добрив значно знижується ураження рослин хворобами.

У зв’язку з тим, що бор не реутилізується (повторно не використовується) рослинами, необхідно застосовувати підживлення кілька разів за сезон.

Види грунтів. Наявність бору

Бор в грунті представлений розчинними солями борної кислоти. Для сільського господарства найбільшу увагу викликає засвоюваний бор, так званий «рухливий бор» — водорозчинна частина, яка становить 10% — 17% загальної кількості. Унаслідок доброго розчинення, ця складова може швидко вимиватися опадами. Тому грунти, в зонах з великими опадами, зазвичай відчувають нестачу бору.

• супіщані і піщані ґрунти бідні за вмістом бору;
• в підзолистих грунтах також незначна кількість бору;
• лісові ґрунти мають дещо більший відсоток бору;
• чорноземи мають зазвичай достатній вміст бору;
• солончаки найбільш багаті бором.

Загальні ознаки нестачі бору.

• зупиняється ріст і розвиток рослин;
• слабке цвітіння і зав’язування плодів;
• скручування молодого листя;
• пробкові плями на плодах;
• раннє опадання молодого листя;
• відмирання точок росту (утворення «мітли»);
• потворні квіти.

Способи внесення препарату для підживлення рослин.

Зазвичай застосовується два способи підживлення  бором рослин:

1. Внесення бору навесні, перед посівною культивацією, разом з іншими компонентами: суперфосфату або магнієвими добривами.
2. Позакореневе підживлення.

Перший спосіб має значний недолік: його ефективність дуже сильно залежить від кількості опадів. Надлишкові опади змиють бор за межі кореневого шару. Недостатня кількість опадів значно знизить концентрацію легкорозчинного бору. Надмірна кількість речовини в грунті пригнічує рослини. Плоди погано зберігаються. Різниця  між корисною  і токсичною концентрацією  бору  дуже незначна.

Позакореневе підживлення проводять згідно пропорції зазначеній в інструкції (зазвичай 1 гр борної кислоти на 10 л води), але можна пропорцію збільшити дозу в залежності від групи рослин, для яких готується позакореневе підживлення:

• Рослини, які сильно потребують бор: буряк, капуста, зерняткові дерева;
• середня потреба в борі: більшість овочевих культур, кісточкові дерева;
• низька потреба: картопля, трави.

Завдяки листковому обприскуванню можна отримати швидкий результат за незначної витрати матеріалу. Позакореневе підживлення бором проводять зазвичай не більше 3 разів, в залежності від потреби рослин. Обприскування не повинно бути настільки рясним, щоб розчин стікав з листя. Обприскують пізно ввечері або рано вранці.