Замовити товар

    Замовлення


      Задайте питання

        КАС

        19.02.2021

        Карбамід-аміачна селітра (КАС), або карбамід-аміачна суміш – суміш концентрованих водних розчинів карбаміду та аміачної селітри, масові частки яких відповідно становлять 31–36 і 40–44 %. Промисловість випускає три форми цього добрива: КАС-28, КАС-30, КАС-32 із вмістом загального азоту відповідно 28; 30 і 32 %, проте азоту може бути і менше – 20-25 %. Варто зазначити, що останнім часом набирає популярності додавання до КАС сірки (КАС+S), мікроелементів (КАС+Zn) та інгібіторів нітрифікації (NovaTec One, Compo Expert, Німеччина). Найбільшими експортерами КАС до України є Білорусь («Гродно Азот»), Литва (Achema) та Польща (Grupa Azoty).

        Роль азоту у живленні рослин

        Азот – один з основних біогенних елементів. Він входить до складу білкових речовин і багатьох інших природних життєво важливих для рослин органічних сполук: ліпоїдів, хлорофілу, алкалоїдів, фосфатидів, нуклеопротеїдів, багатьох ферментів. Вміст азоту в деяких рослинних білках становить 14,7–19,5 %, а у сухій речовині рослин його вміст коливається від 0,4 до 5 %. Найбільше міститься азоту в насінні зернових (1,5–3 %) і зернобобових (2,5–5 %) культур у перерахунку на суху речовину, тоді як у соломі зернових злаків його кількість не перевищує 0,4-0,6 %. Потреба сільськогосподарських культур в азоті порівняно з іншими елементами живлення виявляється частіше і більшою мірою. Порівняно з іншими елементами ефективність удобрення азотом щодо впливу на врожай є найвищою. Відомий агрохімік І. В. Тюрін (1957) зазначав, що азот був і залишається лімітуючим елементом, а його поступова акумуляція – основний (вирішальний) чинник розвитку родючості ґрунту.

        Азот може знаходитися у двох основних формах: мінеральній та органічній. Основна (98-99%) частина азоту ґрунту — це органічні сполуки, з яких рослина безпосередньо його споживати не може. Для його мінералізації і переходу в більш прості доступні для рослин форми потрібен час та певні умови, а саме діяльність мікробіоти — бактерій та грибків, що розкладають складні органічні комплекси на прості мінеральні.

        Таким  чином, тільки 1-2% загального азоту ґрунту міститься в мінеральних формах, доступних для живлення рослин. Потреби сільськогосподарських культур в азоті доводиться задовольняти мінеральними і органічними добривами. Мінеральні сполуки вносять в основному в формі амонійних і нітратних сполук, а також сечовини.

        Ознаки дефіциту азоту у живленні рослин

        За недостатнього азотного живлення гальмуються ріст і розвиток рослин, внаслідок чого знижується їх продуктивність. Нестача азоту насамперед впливає на зміну забарвлення листків. Спочатку знебарвлюються нижні листки: колір змінюється від інтенсивно-зеленого до світло-зеленого, починаючи від верхівки до країв. Поступово листки жовкнуть, набувають оранжевого і червонуватого відтінків. Пожовтіння супроводжується відмиранням листків. Якщо рослини потерпають не від нестачі азоту, а від посухи, то жовкнуть і нижні, і верхні листки.

        Внаслідок азотного голодування затримується ріст рослин, що спостерігається візуально. Стебла стають тонкими, витягнутими, слабко галузяться, розмір листків зменшується, формування репродуктивних органів погіршується. Найчастіше азотне голодування рослин відмічається на погано окультурених ґрунтах, у разі заорювання значної кількості нерозкладеного гною, соломи чи інших рослинних решток з низьким вмістом азоту. Це явище спостерігається і тоді, коли весна холодна, сира і в ґрунті повільно накопичується доступний для рослин азот, а також під час посухи після висихання верхніх шарів ґрунту та зниження життєдіяльності кореневих систем рослин.

        Ознаки азотного голодування легко розпізнати на молодих рослинах. Це дає змогу виправити становище їх підживленням.

        Переваги та недоліки КАС

        Переваги:

        • Висока ефективність застосування в будь-яких кліматичних зонах, в тому числі посушливих.
        • Більш рівномірне внесення, точне дозування розподілу за площею.
        • Можливість використання на різних стадіях вегетації.
        • Швидке проникнення в ґрунт без необхідності обов’язкового закладення (окрім лужних ґрунтів), а тому найкраща пристосованість до технологій mini-till і no-till.
        • Довготривала дія.
        • Скорочення технологічних витрат завдяки можливості внесення КАС в рідких туках, а також в суміші з пестицидами і іншими рідкими мінеральними добривами (в першу чергу з мікроелементами).
        • Низька вартість одиниці діючої речовини в порівнянні з гранульованими формами.
        • Відсутність біурету.
        • Менші витрати на логістику, а також на завантаження та відвантаження.
        • Більша швидкість заправки агрегату для внесення, адже відпадає потреба залучення додаткової техніки (навантажувача).
        • Відсутні проблеми зі зберіганням.

        Недоліки:

        Існують ризики опіків рослин, обумовлені неправильною нормою внесення, фазою й особливістю вегетації культури, а також погодними умовами.

        Склад та фізико-хімічні властивості

        КАС (NH4NO3–(NH2)2CO–H2O) – це прозора або світло-жовта рідина зі слабким запахом аміаку, густина 1,26-1,31 г/см3, pH 7-8. У складі КАС азот перебуває в трьох формах — аміачній (25%), нітратній (25%) та амідній (50%). Фізико-хімічні властивості цього добрива дають змогу зберігати його впродовж року. Температура кристалізації КАС-32 – 0 °С, тоді як КАС-30 – мінус 9, КАС-28 – мінус 17 °С. Тому в холодну погоду краще застосовувати КАС-28.

        Способи та засоби внесення КАС

        КАС використовують як для основного внесення, так і для підживлення. Можливі два способи основного внесення: поверхневе і безпосередньо в ґрунт.  Розбризкувати КАС можна за допомогою машин, призначених для внесення рідких комплексних добрив, оскільки добриво не містить вільного аміаку. Проте застосування КАС поверхнево менш ефективне, ніж заробляння у ґрунт, бо при розбризкуванні збільшується контакт із ферментом уреазою і післязбиральними рештками, внаслідок чого зазвичай підвищується іммобілізація азоту бактеріями.

        КАС вносять з водою для поливу. Залежно від використовуваної системи зрошення та виду рослин у розчин додаються різні підживлювальні суміші, фунгіциди, інші пестициди.

        КАС також вносять між рядами рослин за допомогою «ін’єкування», для чого використовуються спеціальні пристосування, що дають змогу вносити добрива на потрібну глибину при роботі культиватора, борони або сівалки. Практика і наукові дослідження Університету Міссурі показують, що внесення КАС за допомогою сівалки як стартового добрива дає змогу збільшити урожай кукурудзи. Стартове добриво, що вноситься на 5 см нижче і на 5 см вбік від борозни з насінням, забезпечує більш високу врожайність, ніж використання його в борозні.

        Можливе розпилення КАС на поверхню ґрунту смугами з подальшим зароблянням. Проведені вченими з Університету Міссурі дослідження засвідчили, що найбільш результативне застосування КАС у весняно-літній період, оскільки під час осіннього внесення рідкі азотні добрива безперешкодно перетворюються в оксид азоту, який легко випаровується або вимивається з ґрунту протягом осінньо-зимового періоду.

        КАС застосовують також разом із гербіцидами (як до сівби, так і після неї). Зазвичай за внесення КАС з гербіцидами витрати робочої рідини становлять 200–300 л/га. Бакові суміші готують за наведеними нижче правилами.

        1. Бак наполовину заповнюють КАС, добавляють гербіцид (за потреби його заздалегідь змішують з водою), наповнюють бак КАС. Змішувач має бути постійно увімкненим.
        2. Спочатку в бак наливають від 1/5 до 1/3 води, потім добавляють гербіцид, наповнюють бак КАС. Змішувач має бути постійно увімкненим.

        Позакореневе підживлення розчинами КАС краще проводити в ранкові (за відсутності роси) й вечірні години, а в похмуру прохолодну погоду – впродовж усього дня. За температури понад 20 °С і низької відносної вологості повітря можливі опіки рослин, тому в цей час рослини не підживлюють. На оброблених розчинами КАС посівах випасати худобу і проводити зрошення дощуванням дозволяється не раніше ніж через 5 діб.

        Найбільше суперечностей пов’язано з тим, що КАС вносять так, як пестициди, тобто недостатньо розбавляють водою. Найнадійнішим є контрольне внесення добрива на дослідній ділянці за кілька діб до основної обробки ним усього поля.

        На відміну від інших рідких азотних добрив розчини КАС можна змішувати з рідкими комплексними добривами.

        Надати пріоритет КАСу варто і при виборі азотного добрива, якщо його вносять для покращення мінералізації заробленої у ґрунт соломи.

        Завдяки своїй рідкій формі КАС рівномірно розподіляється по поверхні соломи та проникає всередину рослинних решток, змочивши у них усю зовнішню та внутрішню поверхні, цим досягається якісна мінералізація. Вносити КАС потрібно штанговими обприскувачами, із розрахунку 10 кг д. р. азоту на кожну тонну соломи. За умови обробки одного гектару на який внесено 4-5 т соломи необхідно приготувати розчин із 120 кг КАС-30 та 180 л води. Відразу після внесення щоб заробити солому у ґрунт на поле пускають важку дискову борону БДТ7.

        Багато господарств вагаються щодо застосування КАС, припускаючи, що для його внесення потрібна спеціальна техніка. Проте стандартні обприскувачі і культиватори можуть бути переобладнані для внесення КАС без великих витрат.

        Так, будь-який обприскувач, як вітчизняного, так й закордонного виробництва може бути переобладнаний під внесення КАС.

        Для переобладнання обприскувача необхідно:

        • замінити деталі з кольорових металів на нержавіючі або з хімічно стійкого пластику;
        • для першого позакореневого підживлення застосовувати не щілинні форсунки, а дефлекторні (400 мк), адже вони дають можливість отримати крапельний розчин, щоб обробити повністю кожен листок рослини;
        • для другого й третього підживлення, з використанням водорозчинних добрив та мікроелементів, слід застосовувати щілинні форсунки з розміром краплі 200 мк, щоб повністю обробити кущ;
        • на просапних культурах у вітряну погоду слід використовувати шланги-подовжувачі (1 м) з обважнювачами. З їх допомогою можна вносити КАС не по листю, а в міжряддя, щоб уникнути опіків рослин.

        Культиватори для внесення КАС необхідно обладнати живильником. Він монтується в ґрунтообробний агрегат як причіпного, так і навісного типу, та містить:

        • нержавіючу або пластикову ємність;
        • насос з приводом від ВВП трактора або гідромотора. Гідромотор підключається до гідросистеми трактора за допомогою рукавів високого тиску;
        • пристрій регулювання подачі, що забезпечує витрату 50-450 л/га;
        • фільтр;
        • трубопроводи під лапу культиватора і розпилювачі.

        Норми внесення КАС під різні сільськогосподарські культури

        Полісся

        Зона Полісся характеризується сприятливими погодно-кліматичними умовами для вирощування агрокультур. Стримуючим фактором отримання високих врожаїв є дефіцит поживних речовин у ґрунті. У цій зоні отримати їх без застосування добрив практично неможливо. Нижче наведено норми внесення КАС під різні сільськогосподарські культури в зоні Полісся.

        Пшениця озима

        Культура чутлива до всіх елементів живлення і особливо до азоту. Вирощувати її рекомендується за інтенсивною технологією, яка передбачає внесення азотних добрив диференційовано: під допосівну культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС — тут і далі доза КАС фізичної ваги ), підживлення рано навесні по поверхні ґрунту у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), некореневе підживлення 20%-м розчином карбаміду у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

        Жито озиме

        Азотні добрива доцільно вносити до сівби під культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) та рано навесні по поверхні ґрунту на початку відновлення вегетації у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

        Пшениця яра

        Ця культура добре реагує на азотні добрива. Найкраще вносити добрива під допосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

        Ячмінь ярий

        Оптимальна доза азотних добрив під ячмінь ярий на дерново-підзолистих ґрунтах складає 60 кг/га, а на ґрунтах супіщаного гранулометричного складу – 90 кг/га азоту. Добрива у формі КАС (2,0-3,0 ц/га) доцільно вносити під весняну культивацію або по поверхні ґрунту до сівби.

        Гречка

        Азотні добрива під гречку вносять на дерново-підзолистих ґрунтах під культивацію у дозі 45 кг/га (1,5 ц/га КАС), а на темно-сірих опідзолених ґрунтах 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

        Просо

        На дерново-підзолистих ґрунтах найефективнішим способом застосування азотних добрив є внесення їх під культивацію до сівби у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

        Горох

        При розрахунку доз азотних добрив під горох потрібно враховувати те, що він фіксує азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій. Але в ґрунтах Полісся вміст азоту низький, тому потрібно вносити до сівби 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

        Соя

        Соя більше накопичує азоту в ґрунті, ніж горох, але на бідних ґрунтах дозу азоту збільшують до 45 кг/га і вносять під культивацію або по поверхні ґрунту до сівби у формі КАС (1,5 ц/га).

        Буряки цукрові

        Для одержання високих врожаїв цукрових буряків потрібно внести не менше 150 кг/га азоту: 60 кг/га (2,0 ц/га КАС) рано навесні, 45 кг/га (1,5 ц/га КАС) при першому підживленні, 45 кг/га (1,5 ц/га КАС) при другому підживленні. Азотні добрива краще вносити рано навесні по поверхні ґрунту, а при підживленні — у міжряддя під час культивації. Перше підживлення проводять у фазі 2-ї пари справжніх листків, друге – не пізніше 4-ї пари справжніх листків.

        Ріпак озимий

        Під ріпак озимий ефективність азотних добрив висока, особливо на ґрунтах із середнім і низьким вмістом азоту в ґрунті. Найбільша їх ефективність досягається при роздрібному внесенні: 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) під культивацію до сівби, 60 кг/га (2,0 ц/га КАС) у ранньовесняне підживлення по поверхні ґрунту на початку відновлення вегетації.

        Ріпак ярий

        Для отримання високого врожаю доза азоту повинна складати 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Доцільно вносити добрива під допосівну культивацію. Слід враховувати, що надлишок азотних добрив затягує дозрівання насіння ріпаку ярого.

        Льон-довгунець

        Азотні добрива під культуру вносять навесні під культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1 ц/га КАС). Більш високі дози азоту негативно впливають на врожайність льоноволокна.

        Картопля

        Азотні добрива сприяють збільшенню кількості великих бульб в урожаї. Загалом внесення їх підвищує інтенсивність бульбоутворення, що насамперед важливо для ранньостиглих сортів картоплі. На дерново-підзолистих і світло-сірих лісових ґрунтах Полісся оптимальною дозою на фоні гною є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), а без внесення гною – 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Добрива доцільно вносити під весняну культивацію.

        Буряки кормові

        Азотні добрива під кормові буряки доцільно вносити у дозі 180 кг/га азоту (6,0 ц/га КАС). Якщо органічні добрива внесені безпосередньо під коренеплоди, доза азотних добрив зменшується до 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Добрива вносять навесні по поверхні ґрунту (4,0 ц/га КАС) та у підживлення під час міжрядної культивації у дозі 60 кг/га азоту (2 ц/га КАС).

        Кукурудза на силос

        Під кукурудзу на силос азотні добрива вносять у дозі 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС) навесні під культивацію.

        Однорічні та багаторічні трави

        Під злакові трави та суміші злакових і бобових трав потрібно вносити 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС) під культивацію до сівби.

        Сіножаті

        На сіножатях з переважанням у травостої злаків потрібно вносити азотні добрива у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), а там, де в травостої понад 50% бобових трав, азотні добрива вносити недоцільно.

        Лісостепова зона

        Лісостепова зона характеризується родючими ґрунтами та сприятливими погодно-кліматичними умовами для вирощування агрокультур. Підвищення їх урожайності також пов’язано із застосуванням міндобрив і, в першу чергу, азотних.

        Пшениця озима

         Під культуру азотні добрива доцільно вносити диференційовано у кілька строків. До сівби азотні добрива вносять під оранку або культивацію у дозі 15 кг/га азоту (0,5 ц/га КАС), а на ґрунтах, малозабезпечених елементами живлення та після гірших попередників (кукурудза на силос, однорічні трави), які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту, дозу можна збільшити до 30 кг/га (1,0 ц/га КАС). Рано навесні на початку відновлення вегетації добрива вносять по поверхні ґрунту у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Весняне підживлення озимих азотом на більшості типів ґрунтів забезпечує високі прирости врожаю. Для підвищення вмісту білку і клейковини в зерні озимої пшениці потрібно провести некореневе підживлення у фазі молочно-воскової стиглості 20%-м розчином карбаміду.

        Тритикале озиме

        Оптимальна норма азотних добрив складає: на темно-сірих опідзолених і сірих лісових ґрунтах – 120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС), на чорноземах – 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Після гірших попередників під тритикале озиме додатково вносять азотні добрива восени у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Перше підживлення проводять рано навесні у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), друге підживлення — некореневе 20%-м розчином карбаміду у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

        Жито озиме

        На ґрунтах, бідних азотом, а також після гірших попередників вносять азотні добрива у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) під оранку або культивацію. Рано навесні підживлюють азотом у дозі 30 кг/га (1,0 ц/га КАС) по поверхні ґрунту.

        Ячмінь озимий

        Доцільно вносити азотні добрива навесні по поверхні ґрунту або під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

        Пшениця яра

        Культура чутлива до поживного режиму ґрунту через менш розвинену кореневу систему та короткий вегетаційний період. Азотні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або культивацію: на чорноземах типових – 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), на чорноземах опідзолених і темно-сірих опідзолених ґрунтах – 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС).

        Тритикале яре

        У районах з недостатньою кількістю опадів азотні добрива вносять повністю під допосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

        Ячмінь ярий

        Дози азотних добрив слід диференціювати залежно від рівня родючості ґрунту, попередника та його удобрення. На високих агрохімічних фонах, які створювали для вирощування інтенсивних просапних культур, вносять 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС), а на бідних агрофонах дозу збільшують до 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Під пивоварні сорти дозу азоту зменшують удвічі.

        Гречка

        Доцільно вносити під основний обробіток ґрунту у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

        Просо

        Азот має велике значення для формування продуктивності зерна проса. При достатній його кількості у господарстві під просо доцільно вносити під культивацію до сівби 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

        Кукурудза на зерно

        Азотні добрива в зоні достатнього зволоження рекомендується вносити у дозі 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС) під оранку або навесні під культивацію. Під сучасні високоінтенсивні гібриди кукурудзи дозу збільшують до 120 кг/га (4,0 ц/га КАС).

        Горох

        Біологічна особливість зернобобових культур у тому, що вони у симбіозі з бульбочковими бактеріями можуть накопичувати азот у ґрунті. Але кількість їх незначна, тому доцільно вносити азот під весняну культивацію у дозі 30 кг/га (1,0 ц/га КАС).

        Соя

        Високі її врожаї одержують при внесенні 45 кг/га азоту у формі КАС (1,5 ц/га) під основний обробіток ґрунту або під весняну культивацію.

        Буряки цукрові

        Азотні добрива вносять восени під оранку: на чорноземах типових і вилугуваних – 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС), на чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових ґрунтах –120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС). Ефективно проводити підживлення у міжряддя під час культивації у фазі 4-ї пари справжніх листків у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

        Соняшник

        В умовах лісостепової зони оптимальною дозою є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Добрива краще вносити восени під основний обробіток ґрунту. Якщо добрива восени не внесли, то їх потрібно внести під весняну культивацію або по поверхні ґрунту у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

        Ріпак озимий

        Доцільно вносити під передпосівний обробіток ґрунту 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) і рано навесні по поверхні ґрунту 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

        Ріпак ярий

        Для умов північної частини Лісостепу оптимальна кількість азотних добрив складає 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС), центральної і лівобережної – 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Добрива вносять до сівби під культивацію або по поверхні ґрунту.

        Льон олійний

        Азотні добрива доцільно вносити навесні під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

        Картопля

        Добрива вносять восени під оранку або навесні під культивацію — 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

        Багаторічні злакові трави

        Краще добрива вносити навесні під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Рано навесні злакові трави 2-го і 3-го року користування підживлюють 1,5 ц/га КАС.

        Багаторічні бобові трави

        Їх сіють під покрив ранніх ярих зернових культур. А добрива вносять із розрахунку 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС) під передпосівний обробіток ґрунту. Рано навесні багаторічні трави 2-го і 3-го року користування підживлюють у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Добрива вносять по поверхні ґрунту.

        Степова зона

        Ґрунти Степу характеризуються високим вмістом валових запасів поживних речовин. Стримуючим фактором одержання високих і стійких врожаїв у степовій зоні є дефіцит вологи в ґрунті.

        Пшениця озима

        Пшениця озима вимоглива до умов живлення і має два критичних періоди – восени відносно фосфору, другий – рано навесні, відносно азоту. До сівби азотні добрива вносять тільки після зайнятого пару, кукурудзи на силос і нетрадиційних попередників у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Рано навесні проводиться поверхневе внесення азоту у дозі 60 кг/га (2,0 ц/га КАС).

        Для підвищення якості зерна потрібно проводити некореневе підживлення 20%-м розчином карбаміду або карбамідо-аміачної суміші з домішками мікроелементів (цинк, мідь) у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

        Жито озиме

        Порівняно з пшеницею жито озиме менш вимогливе до родючості ґрунту в зв’язку з високою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук і добре використовує післядію добрив. На ґрунтах з низьким вмістом азоту КАС краще вносити під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

        Ячмінь озимий

        Вирощується переважно в південних районах. Рано навесні вимогливий до азотного живлення. При розміщені після зайнятого пару і гороху оптимальна доза азоту складає 30 кг/га (1,0 ц/га КАС), а після кукурудзи на силос і соняшнику її збільшують до 45 кг/га (1,5 ц/га КАС).

        Пшениця яра

        Азотні добрива під пшеницю яру вносять навесні під передпосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Для поліпшення якості зерна доцільно провести некореневе підживлення посівів 20%-м розчином карбаміду в період наливу зерна.

        Ячмінь ярий

        Азотні добрива вносять восени під оранку ґрунту або навесні під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

        Гречка

        Азотні добрива доцільно вносити під культивацію навесні у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

        Просо

        Азотні добрива можна вносити восени під оранку ґрунту або навесні під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

        Кукурудза на зерно

        Оптимальною дозою під кукурудзу на зерно є 60 кг/га азоту (2 ц/га КАС). Добрива вносять восени під оранку або під культивацію. Культура добре реагує на підживлення азотними добривами у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) у ранні фази розвитку рослин (3-5 листків) за умов достатнього зволоження ґрунту.

        Горох

        Потреба в азоті при сприятливих агрометеорологічних умовах задовольняється завдяки азотфіксуючим бульбочковим бактеріям. Але на малородючих ґрунтах та за умов холодної затяжної весни для поліпшення початкового росту рослин доцільно внести під передпосівну культивацію 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Для поліпшення азотного режиму потрібно обробляти насіння гороху біопрепаратом «Ризоторфін».

        Соя

        Враховуючи те, що соя має високий рівень біологічної азотфіксації, застосування азотних добрив малоефективне.

        Буряки цукрові

        Азотні добрива вносять восени під зяблеву оранку у дозі 120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС). Підживлення рослин проводять за умов, якщо добрива не вносили або недостатньо вносили восени та при наявності вологи в ґрунті.

        Соняшник

        Коренева система культури дуже розвинена і використовує вологу і поживні речовини з глибоких шарів ґрунту. Але соняшник добре реагує на азотні добрива. Перевагу потрібно віддавати осінньому їх внесенню під оранку. Оптимальною дозою є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Якщо добрива з осені не вносили, то їх можна внести під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

        Ріпак озимий

        Доцільно вносити 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС) до сівби і навесні на початку відновлення вегетації – 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

        іпак ярий

        Оптимальна норма – 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), яку вносять під весняну культивацію.

        Картопля

        Картоплю в зоні Степу вирощують переважно на зрошуваних землях. Оптимальною дозою азоту є 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Добрива вносять в два строки одночасно з поливною водою.

        Однорічні трави

        Одним із основних агрозаходів підвищення врожайності однорічних трав є застосування азотних добрив. Краще вносити їх у передпосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

        Багаторічні трави

        Ці культури накопичують азот в ґрунті і слабо реагують на азотні добрива. Під багаторічні злакові трави та суміші злаково-бобових трав вносять азотні добрива з розрахунку 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС). Добрива потрібно вносити під культивацію до сівби.

        Дуже часто у виробничих умовах виникає питання щодо кількості внесення КАС у фізичній вазі або об’ємі (літрах) залежно від марки цього добрива, температури повітря і розрахованої дози азоту за діючою речовиною. Справа в тому, що це добриво здатне змінювати свою густину залежно від температури та строку свого зберігання. За густиною КАС потрібно стежити весь час, а розрахунок кількості добрив слід проводити у кожному конкретному випадку. Зміна густини розчину КАС під час зберігання відбувається або через випаровування води (густина зростає), або за рахунок атмосферних опадів, які потрапляють у відкриту ємність (густина зменшується).

        Для того, щоб сільгоспвиробники могли оперативно визначати норми внесення КАС, в таблиці 1 наводимо необхідні для цього дані.

        Таблиця 1. Дози розчинів КАС різних марок (на 1 га) залежно від густини

        Розрахункова доза азоту, кг/гаКАС-28КАС-30КАС-32
        Густина г/см3
        при t 10 °C = 1,29при t 20 °C = 1,27при t 10 °C = 1,30при t 20 °C = 1,29при t 20 °C = 1,31
        Кглкглкглкглкгл
        2071557156675167526348
        2589678970836383647859
        30107831078410077100789472
        351259712598117901179110983
        4014311114311313310213310312595
        45161125161127150115150116141108
        50179139179141167128167129156119
        55196152196154183141183142172131
        60214166214169200154200155188144

         

        Рекомендації щодо внесення нерозбавленого КАС

        Під час внесення КАС без розбавлення водою слід дотримуватись наведених нижче рекомендацій.

        • Добриво вносять спеціально обладнаними обприскувачами – плоскоструменевими розпилювачами з великими отворами. Робочий тиск має бути низьким, щоб утворювалися великі краплі добрива, які стікатимуть з листків, не обпікаючи їх. КАС також можна вносити обприскувачами, штанги яких обладнано підвісками або подвійними аплікаторами. Підвіски або подвійні аплікатори – це гнучкі пружні трубки, крізь які добриво подається на поверхню ґрунту в міжряддях або смужками, не контактуючи з рослинами. При цьому усувається ризик опіку рослин.
        • На відміну від пестицидів і добрив для позакореневого підживлення (карбамід, мікродобрива тощо), яке передбачає ретельне дрібнокрапельне розпилення рідини і повне покриття нею листкової поверхні, КАС без розбавлення водою вносять зовсім іншим способом. Розпилювачі мають формувати великі краплі добрива, які під дією власної маси стікають з листків на поверхню ґрунту. Це зменшує покриття добривом рослин і запобігає їх ушкодженню (опікам).
        • Добриво вносять на добре укорінені рослини з достатнім восковим шаром. Внесення їх за високої вологості повітря і похмурої погоди знижує рівень небезпеки опіків.
        • Посіви не обробляють за сонячної погоди і температури понад 25 °С (за температури понад 20 °С обробку проводять вранці після висихання роси або увечері); в період вегетаційного спокою озимих культур — за температури, нижчої від 5 °С.
        • КАС наносять лише на суху листкову поверхню рослин. З вологої поверхні листків навіть великі краплі добрива не стікають, що призводить до їх опіків. Тому не можна вносити КАС перед або безпосередньо після дощу, увечері та вранці, коли є роса.
        • Посіви не обробляють на початку вегетації за температури, нижчої від 0°С і нічних заморозків.

         

        Виробництво

        Розчин КАС можна отримувати різними способами, які різняться вихідними компонентами: із гранульованих карбаміду та аміачної селітри; із рідких напівпродуктів (плавів); за інтегральною схемою – із плаву карбаміду і плаву нітрату амонію, отриманих нейтралізацією азотної кислоти аміаком, що не прореагували під час синтезу карбаміду.

        Перший спосіб застосовують у невеликих масштабах, бо вартість азоту в розчині КАС перевищує його вартість у вихідних гранулах. Другий спосіб здійснюють у різних варіантах, він досить поширений. Перевагою третього способу є значне спрощення виробництва плаву карбаміду (аж до безциркуляційного процесу), але нейтралізація невикористаним аміаком азотної кислоти ускладнюється наявністю в газі С02 і потребує спорудження значно простішої спеціальної установки, ніж для виробництва гранульованої аміачної селітри.

        Запобіжні заходи

        Враховуючи, що для КАС рН=7…8 та те, що розчин цих добрив містить невелику кількість аміаку, працювати з ним потрібно у захисних окулярах. Робітники, які обслуговують технічні засоби, повинні мати спецодяг, гумове взуття та рукавиці. Якщо розчини КАС випадково потрапили в очі або на шкіру, пошкоджені ділянки потрібно ретельно промити водою.

        Щоденно після закінчення робіт резервуари та всі деталі машин, що контактували з розчинами КАС, потрібно добре промити.

        Зберігання та транспортування

        Від виробника добриво зазвичай транспортують у цистернах залізницею. Для зберігання можна використовувати резервуари зі звичайної вуглецевої сталі або зі стійким антикорозійним покриттям, що підвищує вартість продукції. Нині КАС зберігають у резервуарах з багатошарового еластомеру, що нагадують гумову грілку заввишки до 1,5 м, завширшки до 14, завдовжки до 16 м і забезпечує зберігання від 10 до 250 м3 добрива. Поверхня, на якій розміщують резервуар, має бути рівною, без каміння чи інших гострих предметів.

        Фасування

        В Україні КАС можна придбати у кількості від 200 л.

        Літературні джерела

        • Господаренко Г. М. Агрохімія / Г. М. Господаренко. – Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2015. – 376 с.
        • Крамарьов С. Використання КАС: від теорії до практики [Електронний ресурс] / Сергій Крамарьов // The Ukrainian Farmer. – 2012.
        • Герасименко А. Все, що необхідно знати про КАС — вартість, норми внесення та переваги [Електронний ресурс] / Анастасія Герасименко. – 2021.
        • Гринько Ю. Світовий досвід застосування КАС [Електронний ресурс] / Юрій Гринько // Агроном. – 2018.
        • Застосування карбамідо-аміачної суміші (кас) під агрокультури [Електронний ресурс] / М.Лісовий, А. Комариста, О. Сліденко, О. Карацюба // Агроном
        • Кравцов Д. Азотне живлення рослин [Електронний ресурс] / Дмитро Кравцов. – 2019.

         

        КАС властивості

        КАС (NH4NO3-(NH2) 2CO-H2O) — це прозора або світло-жовта рідина зі слабким запахом аміаку, густина 1,26-1,31 г / см3, pH 7-8.

        КАС виробництво

        Розчин КАС можна отримувати різними способами, які відрізняються вихідними компонентами: з гранульованих карбаміду і аміачної селітри; з рідких напівпродуктів (плавів) за інтегральною схемою — з плаву карбаміду і плаву нітрату амонію, отриманих нейтралізацією азотної кислоти аміаком, що не прореагували під час синтезу карбаміду.

        КАС склад

        У складі КАС азот знаходиться в трьох формах — аміачній (25%), азотній (25%) і амідній (50%).

        КАС формула

        КАС (NH4NO3-(NH2) 2CO-H2O)- це прозора або світло-жовта рідина зі слабким запахом аміаку, щільність 1,26-1,31 г / см3, pH 7-8.

        КАС різновиди

        Промисловість випускає три форми цього добрива: КАС-28, КАС-30, КАС-32 з вмістом загального азоту відповідно 28; 30 і 32%, однак азоту може бути і менше — 20-25%.

        КАС аналоги

        КАС відноситься до групи амідних добрив, до яких також відноситься карбамід.

        КАС пріменятеся з

        КАС може застосовуватися з гербіцидами і рідкими комплексними добривами, може вноситься як розведеним у воді так і нерозведеним

        Коли вносити добриво КАС

        КАС вносять восени під основний обробіток ґрунту і навесні під культивацію. КАС також вносять як стартове добриво під час посіву.

        Як використовувати добриво КАС?

        КАС використовують як для основного внесення, так і для підживлення. Можливі два способи основного внесення: поверхневе і безпосередньо в ґрунт.

        Для чого застосовується КАС

        КАС застосовується як азотне добриво для різних сільськогосподарських культур

        КАС норми внесення для городніх культур

        Для застосування на присадибних ділянках КАС не набув популярності через складність його зберігання і транспортування

        КАС норми внесення для польових культур

        Норми внесення КАС залежать від вимог культур, гранулометричного складу ґрунту і кліматичних умов. Вченими розроблено оптимальні норми внесення КАС для всіх кліматичних зон України

        КАС клас небезпеки

        За ступенем впливу на організм людини складових компонентів КАС (аміачної селітри і карбаміду) — помірно небезпечна речовина (відноситься до 3 класу небезпеки)

        КАС запобіжні заходи

        З огляду на те, що для КАС рН = 7 … 8 і те, що розчин цих добрив містить невелику кількість аміаку, працювати з ним потрібно в захисних окулярах. Робітники, що обслуговують технічні засоби, повинні мати спецодяг, гумове взуття і рукавички. Якщо розчини КАС випадково потрапили в очі або на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою.
        Щодня після закінчення робіт резервуари і всі деталі машин, які контактували з розчинами КАС, потрібно добре промити.

        КАС транспортування

        Від виробника добриво зазвичай транспортують в цистернах залізницею.

        КАС зберігання

        Для зберігання можна використовувати резервуари зі звичайної вуглецевої сталі або зі стійким антикорозійним покриттям, що збільшує вартість продукції. Зараз КАС зберігають в резервуарах з багатошарового еластомеру, що нагадують гумову грілку висотою до 1,5 м, шириною до 14 довжиною до 16 м і забезпечує зберігання від 10 до 250 м3 добрива. Поверхня, на якій розміщують резервуар, повинна бути рівною, без каменів або інших гострих предметів.

        КАС фасування

        В Україні КАС можна придбати в кількості від 200 л.

        КАС перевезення

        Від виробника добриво зазвичай транспортують в цистернах залізницею.

        (3 оценок, среднее: 5.00 из 5)
        Loading...

        Найкращі товари

        Mixture-RKD NPК 10:10:10+3S

        N - 10%

        P - 10%

        K - 10%

        S - 3%

        Країна:УАПГ, Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        688 USD/т грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        NPKS 16:16:16+6

        азоту - 16%

        фосфатів - 16%

        калію - 16%

        сірки - 6%

        Країна:Білорусь

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        запитуйте грн./т. - FCA - Бахмач

        14800 грн./т. грн./т. - EXW - Черкаси

        Вапняково-аміачна селітра (ВАС, аміачна селітра кальцинована, кальцій аміачна селітра, КАН, CAN-27)

        азоту - 27%

        нітратного азоту - 14%

        амонійного азоту - 14%

        оксиду кальцію - 20%

        оксиду магнію - 6%

        нітрату кальцію - 1.5%

        води гігроскопічної - 0.3%

        води загальної - 0.6%

        Країна:Україна

        Фасовка: Прильоване, гранульоване

        8200 грн./т. грн./т. - EXW - Рівнеазот

        Діамофоска (ДАФК, NPK 10:26:26+1,5)

        N - 10%

        P2O5 - 26%

        К2О - 26%

        S - 1.5%

        H2O - 1%

        Країна:Марокко

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        19500 грн./т. грн./т. - EXW - Херсон

        18100 грн./т. грн./т. - СРТ - станція

        Карбамід (сечовина)

        азоту - 46%

        біурету - 1.40%

        Країна:Україна

        Фасовка: Біг беги, прильований, гранульований

        12600 грн./т. грн./т. - EXW - Черкаси

        12500 грн./т. грн./т. - EXW - насип ОПЗ

        КАС N26+4S

        Азоту - 26%

        Карбаміду - 40%

        Аміачної селітри - 30%

        Країна:Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        запитуйте грн./т. - EXW - Черкаси

        КАС N32+1Zn

        Азоту - 32%

        Карбаміду - 37%

        селітри - 45%

        цинку - 1%

        Країна:Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        10260 грн./т. грн./т. - EXW - Черкаси

        РКД NPK 3:18:18

        N - 3%

        P - 18%

        K - 18%

        Країна:УАПГ, Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        858 USD/т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        РКД NPK 9:27:0

        N - 9%

        P - 27%

        Країна:УАПГ, Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        607 USD/т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        Сульфат амонію гранульований (амоній сірчанокислий)

        азоту - 21%

        сірки - 24%

        води - 0.3%

        Країна:Україна, Білорусь

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        6500 грн./т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        Сульфоамофос NPS 20:20+13

        азоту - 20%

        фосфору - 20%

        сірки - 13%

        Країна:Болгарія

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        13500 грн./т. грн./т. - EXW/FCA - Миколаїв

        Аміачна селітра (нітрат амонію, амоній азотнокислий)

        азоту - 34.4%

        води - 0.6%

        Країна:Україна, Румунія, Болгарія, Грузія

        Фасовка: Біг беги, прильоване, гранульоване

        9900 грн./т грн./т. - EXW - Дніпряни

        9600 грн./т грн./т. - EXW - Черкаси, Рівне,Сєвдон

        запитуйте грн./т. - EXW - Херсон

        запитуйте грн./т. - EXW - Херсон

        Може бути цікаво

        19.02.2021
        19.01.2021
        27.04.2021

        Повідомити про помилку

        Текст, який буде надіслано нашим редакторам: