Замовити товар

    Замовлення


      Задайте питання

        Система живлення сої

        26.12.2020
        Підготовка насінняІнокулянти: ХайстікСоя, MycoFix, Євронорм Ризо, Нитрофикс і ін.

        MIXTURE-RDK  10-03-03+20S+0,5B;

        MIXTURE-RDK  8-17-02+7S+Mе;

        MIXTURE-RDK  12-9-5+Ме;

        MIXTURE-RDK  4-16-16+1(2)S+Mg+Zn;

        MIXTURE-RDK  10-18-4+2S+0,05Mg+0,1Zn

        Основне внесення добривНАФК , Суперфосфат, тукосуміші, амофос, діамофос, калій хлористий,

        MIXTURE-RKD NP 8:24

        MIXTURE-RKD NP 9:27

        MIXTURE-RKD NP 9:29

        MIXTURE-RKD NPK 5:20:5

        MIXTURE-RKD NPK 3:18:18

        MIXTURE-RKD PK 0:18:18

        MIXTURE-RKD NPK 3:18:18+S

        MIXTURE-RKD PK 0:21:22

        Рядкове внесення добривАміачна селітра, карбамід, КАС, НАФК, ДАФК, суперфосфат, тукосуміші, амофос, діамофос, калій хлористий, амоній сульфат

        MIXTURE-RKD NP 8:24

        MIXTURE-RKD NP 9:27

        MIXTURE-RKD NP 9:29

        MIXTURE-RKD NPK 5:20:5

        MIXTURE-RKD NPK 3:18:18

        MIXTURE-RKD PK 0:18:18

        MIXTURE-RKD NPK 3:18:18+S

        MIXTURE-RKD PK 0:21:22

        MIXTURE-RKD 10:10:10+3S

        MIXTURE-RKD 10:10:10

        MIXTURE-RKD 9:18:09

        MIXTURE-RKD 10:18:4+2S+0,05Mg+0,1Zn

        MIXTURE-RKD 4:16:16+1(2)S+Mg+Zn

        ПідживленняКарбамід, аміачна селітра

        MIXTURE-RKD NP 8:24

        MIXTURE-RKD NP 9:27

        MIXTURE-RKD NP 9:29

        MIXTURE-RKD NPK 5:20:5

        MIXTURE-RKD NPK 3:18:18

        MIXTURE-RKD PK 0:18:18

        MIXTURE-RKD NPK 3:18:18+S

        MIXTURE-RKD PK 0:21:22

        MIXTURE-RKD 9:18:09

        MIXTURE-RKD 12:9:5:Мe

        MIXTURE-RKD 10:18:4+2S+0,05Mg+0,1Zn

        MIXTURE-RKD 10:03:03+20S+0,5B

        MIXTURE-RKD 8:17:02+7S+Me

        MIXTURE-RKD 4:16:16+1(2)S+Mg+Zn

         

        Попередники

        Висівають сою після найбільш придатних попередників – озимих і ярих колосових культур, кукурудзи, овочевих, картоплі. Кращим попередником для сої в бурякосійних районах достатнього зволоження є також цукровий буряк. Не слід вирощувати сою після інших бобових культур через пошкодження рослин спільними хворобами і шкідниками та на полях, засмічених осотом, оскільки гербіцид трефлан, рекомендований як найефективніший на посівах сої, не знищує цей бур’ян.

        Система живлення сої

        Соя ліпше росте на ґрунтах важкого гранулометричного складу, добре реагує на післядію органічних добрив. На кореневій системі рослин сої розвиваються бульбочкові бактерії, що фіксують газоподібний азот з атмосфери, які нормально ростуть і розвиваються за оптимальних вологості й температури ґрунту, нейтральної або слабокислої реакції ґрунтового розчину, достатнього надходження до бульбочок вуглеводів, фосфору, калію та інших елементів. За pH 5,5 і нижче ґрунт потрібно вапнувати. Після вапнування бор і марганець стають важкодоступними для рослин. У такому разі проводять позакореневі підживлення мікродобривами. На кислих ґрунтах рекомендується вносити молібден. Для цього насіння обробляють молібдатом амонію з розрахунку 80–100 г/л робочого розчину. Молібден входить до складу ферментів, які беруть активну участь у фіксації молекулярного азоту бульбочковими бактеріями.

        За складом зерна і соломи соя різниться від інших культур, зокрема і від зернових злаків, підвищеним вмістом макроелементів. На початку вегетації рослини розвиваються повільно. Від появи сходів до цвітіння їм потрібна незначна кількість елементів живлення (рис. 1). З наближенням до фази цвітіння вимоги культури до умов живлення значно зростають. У період від цвітіння до масового наливання бобів у неї з’являється найбільша потреба в елементах живлення.

         

        На формування 1 т зерна та відповідної кількості соломи соя використовує – N70–75 кг, P18–20 кг, K 20–25 кг, S – 3 кг, MgO – 9 кг, CaO – 16 кг, B – 7.8 г, Zn – 42 г, Mn – 50 г, Mo – 4,3 г, Cu – 13 г. Соя середньочутлива до сірки. Рослини сої засвоюють сірку 30–40 кг/га. За її нестачі в живленні рослин сповільнюється синтез білків, накопичується азот у небілковій формі або у формі нітратів, знижується життєдіяльність бульбочкових бактерій (фото 1). Застосовувати сірчані добрива потрібно в дозах, що визначаються вмістом рухомої сульфатної сірки в орному шарі ґрунту (табл. 1).

        Таблиця 1.Дози сірчаних добрив під сою залежно від вмісту рухомих сполук сірки в ґрунті

        Вміст рухомих сполук сірки у ґрунті, мг/кг

        Ступінь насичення

        рослин сіркою

        Доза сірчаних добрив, кг/га д. р.
        < 5Дуже низька60
        5-10Низька45
        10-15Середня30
        15-20Висока15
        > 20Дуже висока0

         

        Наприклад, азотні добрива можна внести під передпосівну культивацію у вигляді сульфату амонію. При ймовірному дефіциті сірки, внесення невеликої її кількості (10–20 кг/га S) обійдеться дешевше, ніж проведення аналізу ґрунту.

        Фото 1. Прояв дефіциту сірки на рослинах сої.

         

        Калій більшою мірою визначає величину врожаю, тому калійний дефіцит у живленні рослин досить поширений (фото 2). Соя за нестачі калію більше пошкоджується соєвою попелицею. Можна використовувати всі форми калійних добрив, але перевагу потрібно віддавати безхлорним.

         

        Фото 2. Прояв дефіциту калію на рослинах сої.

         

        Важливу роль в живленні сої відіграють мікродобрива, зокрема, завдяки вмісту молібдену, кобальту, бору, заліза, марганцю, цинку. Вони підвищують стійкість рослин до хвороб, посухи, екстремальних температур, посилюють азотфіксацію з повітря, поліпшують синтез хлорофілу, активізують процес фотосинтезу. Потреба сої в мікродобривах зростає при застосуванні підвищених норм макродобрив.

        Найбільше значення має молібден, оскільки винос його зернобобовими культурами значно більший, ніж злаковими (фото 3). Молібден особливо ефективний на кислих ґрунтах (із pH < 5,5) та коли вміст його рухомих сполук менший за 0,3 мг/кг ґрунту. При цьому насіння рекомендується обробляти 0,5%-м водним розчином молібдату амонію. Застосування молібденових добрив під бобові культури підвищує врожайність зерна на 2–5 ц/га і більше. У результаті вапнування зростає рухливість ґрунтових сполук молібдену, тому потреба рослин у ньому часто знижується, однак може проявлятися дефіцит заліза.

        Фото 3. Прояв нестачі молібдену на рослинах сої.

         

        Кобальт підвищує інтенсивність засвоєння атмосферного азоту, сприяє розмноженню бульбочкових бактерій. При нестачі бору хворіють і відмирають точки росту, оскільки він відповідає за формування стінок клітин. Залізо значно впливає на величину врожаю сої і на вміст білка. Марганець визначає рівень врожаю сої.

        Строки внесення та норми добрив

        Система живлення сої складається з трьох прийомів: основного, рядкового і підживлення, а також передпосівної обробки насіння – інокуляції. Рекомендовані орієнтовні норми макродобрив в діючій речовині залежно від типу грунтів (табл.2)  на чорноземі складають — N 30-40P 40-50K 40-50 кг/га, на темно-сірих і сірих лісових грунтах — N40-50 P40-60 K 40-60 кг/га. Точну кількість добрив встановлюють з урахуванням насиченості грунту рухомими сполуками поживних речовин за результатами діагностики або агрохімічної паспортизації, на основі даних виносу елементів живлення врожаєм і коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив.

        Основне внесення

        Для сої важливо правильно поєднувати основне і припосівне внесення добрив та підживлення. Фосфорні й калійні добрива вносять восени під зяблевий обробіток ґрунту або навесні – під культивацію, особливо ефективне локальне їх внесення. В умовах нестійкого і недостатнього зволоження ефективність добрив більшою мірою залежить від глибини загортання їх у вологий ґрунт. Фосфор і калій з добрив найліпше засвоюються тоді, коли їх зароблено в шар ґрунту 12–25 см. Азотні добрива вносять навесні. Нестача в живленні сої азоту дуже різко знижує врожай і вміст у зерні білка.

        Під основний обробіток рекомендовано використовувати наступні варіанти живнення:

        НАФК 16:16:16 (250-300 кг/га)

        NPK 16:16:16+6S (250-300 кг/га)

        КАС+S (100-150 л/га) + Pам (150-200 кг/га); NPK 10:20:20+8S

        На грунтах з високим вмістом К

        КАС+S  (100 л/га)+Рам (60-100 кг/га); Рд.ам. (80-100 кг/га)

        MIXTURE-РКД 10:10:10+S (350-400 л/га);

        КАС+S  (100 л/га)+ MIXTURE-РКД  3:18:18 (200-250 л/га); 4:12:12+8S (250-300 л/га);

        КАС+S  (100 л/га)+ MIXTURE-РКД 0:21:22 (200-250 л/га); 9:27:0; 9:29:0 (100-150 л/га)

        Припосівне внесення

        Соя за оптимальних умов вирощування (реакція ґрунту близька до нейтральної, достатнє фосфорно-калійне живлення, застосування нітрагінізації) засвоює з повітря за допомогою бульбочкових бактерій близько 60–70 % азоту від загального його вмісту в рослинах. Тому вважають, що у більшості випадків достатньо внести лише стартову дозу азотних добрив (20–60 кг/га д. р.) під передпосівну культивацію або в рядки при сівбі, щоб отримати високий урожай з добрими показниками якості продукції. Це сприяє забезпеченню рослин азотом на початку росту, коли діяльність бульбочкових бактерій ще слабка. Внесення невеликої стартової дози мінерального азоту особливо важливе на бідних ґрунтах, оскільки сприяє ліпшому розвитку бульбочкових бактерій на початку вегетації рослин. Фіксація азоту починається через 2–3 тижні після сівби і триває аж до достигання насіння. Проте на перших етапах росту і розвитку рослини неспроможні повністю забезпечити себе азотом. Тому, особливо в холодні затяжні весни, соя потребує додаткового азотного живлення. У разі внесення високих норм азотних добрив розвиток бульбочкових бактерій на коренях гальмується, знижується їх азотфіксувальна активність, соя переходить на живлення азотом, який був внесений з мінеральними добривами. Визначити потребу азотного підживлення можна за розвитком бульбочок на кореневій системі: якщо їх менше п’яти на рослині і вони сірого кольору всередині – є потреба в підживленні. Якщо бульбочок багато, вони крупні, з рожевою м’якоттю – азотфіксація відбувається активно і підживлення не потрібне. Зазвичай для сої використовують таку шкалу заселеності кореневої системи азотфіксувальними бактеріями за кількістю бульбочок: дуже слабке – 0–4 шт/рослині; слабке – 5–10; добре – 11 – 15; дуже добре – більш як 15 шт./рослині.

        За нульового обробітку ґрунту найбільша доза азоту, яка може бути внесена разом з насінням без пошкодження проростків – 40 (на супіщаних ґрунтах) і 60 кг/га (на глинистих ґрунтах), особливо при змішуванні з карбамідом. Зі збільшенням ширини міжрядь дозу рядкового внесення добрив відповідно зменшують. Для такого внесення найліпшою формою азотного добрива є вапняно-аміачна селітра, адже відомо, що коли в момент проростання насіння знаходиться в середовищі з pH 6–7, то рослини нормально розвиватимуться навіть за різкого відхилення реакції ґрунтового розчину в наступний період. Тому меліорація насіннєвого ложа сприяє підвищенню продуктивності рослин.

        Соя належить до групи рослин, які порівняно добре використовують запаси фосфору з ґрунту. Проте на початку росту вони мають слаборозвинену кореневу систему, тому добре реагують на внесення невеликої кількості водорозчинних сполук фосфору. В зв’язку з цим обов’язковим афотехнологічним заходом на всіх типах фунтів має бути стартове (рядкове) внесення фосфорних добрив у дозі 10-20 кг/га Р205. Під час сівби можна вносити різні форми фосфоровмісних добрив – суперфосфати, амофос, нітроамофос тощо. На початку росту рослини живляться фосфором, переважно накопиченим у поживних речовинах насіння. На площах, де основне внесення добрив не застосовували, особливо ефективно вносити його в рядки під час сівби в дозі N10-20P10-20K10-20. Приріст врожайності від цього прийому у сої становить 3–5 ц/га.

        Рекомендовано використовувати наступні варіанти живлення:

        MIXTURE-РКД 3:18:18 (40-60 л/га); 4:12:12+S (60-80 л/га);

        5:20:5 (40-50 л/га)

        Рс.ам. 0:20:20+8S (40-50 кг/га)

        MIXTURE-РКД  9:27:0, 9:29:0 (40-60 л/га)

        Інокуляція

        Поряд зі створенням оптимальних умов зовнішнього середовища для життєдіяльності бульбочкових бактерій ефективність їх симбіозу забезпечує інокуляція насіння сої спеціальними активними расами бактерій – нітрагіном. За оптимальних умов біологічна фіксація азоту у сої може сягати 390 кг/га. За звичайних умов вона коливається в межах 40–120 кг/га, а приріст урожаю від симбіотичного азоту може бути 24% (І. А. Тихонович, 2007), тоді як витрати на проведення інокуляції не перевищують 3–5 % отриманого прибутку. При цьому також зменшуються потреби у внесенні азотних добрив. Обробка насіння бактеріальним препаратом не тільки поліпшує азотне живлення, а й підвищує імунітет рослин до низки грибкових захворювань. Ефективність біопрепарату вища на ґрунтах легкого гранулометричного складу.

        Підживлення

        На посівах сої ефективно проводити позакореневе азотне підживлення до початку утворення бобів 3-5%-м розчином карбаміду в поєднанні з 0,05%-ю борною кислотою для зменшення абортивності бобів, внаслідок чого вміст білка в зерні та його якість зростають через підвищення вмісту незамінних амінокислот. Листкові підживлення фосфорними добривами ефективні лише на початку вегетації для ліпшого формування кореневої системи. Листкові підживлення калійними добривами малопоширені, але можуть бути необхідними для зниження його дефіциту в живленні рослин. Ефективно проводити листкові підживлення магнієм, але обробки мають бути ранніми.

        Мікродобрива можна вносити в ґрунт до початку сівби (наприклад, 1,0-1,5 кг/га Mo, 1,5-2,0 кг/га В), під час посіву разом з фосфорними добривами або під час оброблення насіння бактеріальними препаратами (150 г Мо, 70 г Со і 30 г В на 1 т насіння), а також для позакореневих підживлень. Оптимальні строки їх проведення для сої у фази трьох трійчастих листків, галуження та початку утворення бобів. Залізні добрива в ґрунт не вносять, а застосовують ранні позакореневі підживлення хелатними сполуками. Внесення марганцю в ґрунт теж є  малоефективним, тому застосовують листкові підживлення.

        Рекомендовано застосовувати наступні варіанти підживлень:

        3-5 листків.

        КАС+S + MgSO4+ME (B, Mn, Mo) 5%-розчин + РКД 9:20+S; 4:16:16+Mg; 12:9:5 (10-20 л/га)

        Бутонізація.

        КАС+S; СО(NH2)2 (3-5 % розчин) + МЕ (B, Mo, Mn) + Mg +

        РКД 12:9:5; 10:10:10+S (8-15 л/га)

        Таблиця 2. Система живлення сої

        Типи грунтівНорма внесення NPK кг/га д.р.Основне внесення добривПрипосівне внесення добривПідживлення, в т.ч. позакореневі
        (доза NPK кг/га д.р., форма добрив)
        ЧорноземN 30-40;

        P2O5 40-50;

        K2O 40-50

         40:40:40-50

        НАФК 16:16:16 (250-300 кг/га)

        NPK 16:16:16+6S (250-300 кг/га)

        КАС+S (100-150 л/га) + Pам (150-200 кг/га); NPK 10:20:20+8S

        На грунтах з високим вмістом К

        КАС+S  (100 л/га)+Рам (60-100 кг/га); Рд.ам. (80-100 кг/га)

        MIXTURE-РКД 10:10:10+S (350-400 л/га);

        КАС+S  (100 л/га)+ MIXTURE-РКД  3:18:18 (200-250 л/га); 4:12:12+8S (250-300 л/га);

        КАС+S  (100 л/га)+ MIXTURE-РКД 0:21:22 (200-250 л/га); 9:27:0; 9:29:0 (100-150 л/га)

        N0Р10К10

        MIXTURE-РКД 3:18:18 (40-60 л/га); 4:12:12+S (60-80 л/га);

        5:20:5 (40-50 л/га)

        Рс.ам. 0:20:20+8S (40-50 кг/га)

        MIXTURE-РКД  9:27:0, 9:29:0 (40-60 л/га)

        3-5 листків.

        КАС+S + MgSO4+ME (B, Mn, Mo) 5%-розчин + РКД 9:20+S; 4:16:16+Mg; 12:9:5 (10-20 л/га)

        Бутонізація.

        КАС+S; СО(NH2)2 (3-5 % розчин) + МЕ (B, Mo, Mn) + Mg +

        РКД 12:9:5; 10:10:10+S (8-15 л/га)

        Темно-сірий

        Сірий лісовий

        N 40-50;

        P2O5 40-60;

        K2O 40-60

        Розрахунок норм добрив в діючій речовині на основі насиченості рослин елементами живлення.

        Норми добрив коригують на основі агрохімічних картограм ґрунту, в яких зазначена насиченість рослин елементами живлення на кожному полі (або його частині). Вона може бути дуже низькою, низькою, середньою, підвищеною, високою і дуже високою. Для уточнення рекомендованих норм добрив їх множать на відповідний поправковий коефіцієнт (див. табл. 3 ), який розраховано для ґрунтів із середніми показниками потенційної родючості.

        При цьому норму азотних добрив коригують із використанням картограм насиченості рослин фосфором, оскільки він найчастіше знаходиться в мінімумі, а норми фосфорних і калійних коригують відповідно до даних картограм насиченості рослин фосфором і калієм на певному типі ґрунту.

        Таблиця 3. Рекомендована норма добрив для сої з урахуванням поправкових коефіцієнтів за ступенем забезпеченості рослин елементами живлення

        Тип грунту — чернозем ; рекомендована норма добрив для типу грунту — N 30-40P 40-50K 40-50 кг/га

        Ступінь насичення рослин елементами живлення

        Поправковий коефіціент

        Рекомендована норма добрив ( д.р.), кг

        Для азотних добрив

        Для фосфорних добрив

        Для калійних добрив

        N

        P

        K

        Дуже низький

        0,6

        1,3-1,5

        1,3-1,5

        18-25

        60-75

        60-75

        Низький

        0,5

        1

        1,3

        15-20

        40-50

        50-65

        Середній

        0,4

        0,6-0,7

        1

        окт.15

        30-35

        40-50

        Підвищений

        0,2

        0,5-0,6

        0,7-0,8

        5-10

        25-30

        30-35

        Високий

        0,5-0,6

        20-25

        Дуже високий

        Тип грунту — сірий лісовий і темно-сірий; рекомендована норма добрив для типу грунту — N40-50 P40-60 K 40-60 кг/га

        Ступінь насичення рослин елементами живлення

        Поправковий коефіціент

        Рекомендована норма добрив ( д.р.), кг

        Для азотних добрив

        Для фосфорних добрив

        Для калійних добрив

        N

        P

        K

        Дуже низький

        0,6

        1,3-1,5

        1,3-1,5

        25-30

        60-90

        60-90

        Низький

        0,5

        1

        1,3

        20-25

        40-60

        50-80

        Середній

        0,4

        0,7-0,7

        1

        15-20

        30-40

        40-60

        Підвищений

        0,2

        0,5-0,6

        0,7-0,8

        8-10

        25-35

        30-40

        Високий

        0,5-0,6

        20-30

        Дуже високий

        (2 оценок, среднее: 5.00 из 5)
        Loading...

        Найкращі товари

        Mixture-RKD NPК 10:10:10+3S

        N - 10%

        P - 10%

        K - 10%

        S - 3%

        Країна:УАПГ, Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        688 USD/т грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        NPKS 16:16:16+6

        азоту - 16%

        фосфатів - 16%

        калію - 16%

        сірки - 6%

        Країна:Білорусь

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        запитуйте грн./т. - FCA - Бахмач

        14800 грн./т. грн./т. - EXW - Черкаси

        Вапняково-аміачна селітра (ВАС, аміачна селітра кальцинована, кальцій аміачна селітра, КАН, CAN-27)

        азоту - 27%

        нітратного азоту - 14%

        амонійного азоту - 14%

        оксиду кальцію - 20%

        оксиду магнію - 6%

        нітрату кальцію - 1.5%

        води гігроскопічної - 0.3%

        води загальної - 0.6%

        Країна:Україна

        Фасовка: Прильоване, гранульоване

        8200 грн./т. грн./т. - EXW - Рівнеазот

        Діамофоска (ДАФК, NPK 10:26:26+1,5)

        N - 10%

        P2O5 - 26%

        К2О - 26%

        S - 1.5%

        H2O - 1%

        Країна:Марокко

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        19500 грн./т. грн./т. - EXW - Херсон

        18100 грн./т. грн./т. - СРТ - станція

        Карбамід (сечовина)

        азоту - 46%

        біурету - 1.40%

        Країна:Україна

        Фасовка: Біг беги, прильований, гранульований

        12600 грн./т. грн./т. - EXW - Черкаси

        12500 грн./т. грн./т. - EXW - насип ОПЗ

        КАС N26+4S

        Азоту - 26%

        Карбаміду - 40%

        Аміачної селітри - 30%

        Країна:Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        запитуйте грн./т. - EXW - Черкаси

        КАС N32+1Zn

        Азоту - 32%

        Карбаміду - 37%

        селітри - 45%

        цинку - 1%

        Країна:Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        10260 грн./т. грн./т. - EXW - Черкаси

        РКД NPK 9:27:0

        N - 9%

        P - 27%

        Країна:УАПГ, Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        607 USD/т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        РКД NPK 3:18:18

        N - 3%

        P - 18%

        K - 18%

        Країна:УАПГ, Україна

        Фасовка: єврокуб, налив

        858 USD/т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        Аміачна селітра (нітрат амонію, амоній азотнокислий)

        азоту - 34.4%

        води - 0.6%

        Країна:Україна, Румунія, Болгарія, Грузія

        Фасовка: Біг беги, прильоване, гранульоване

        9900 грн./т грн./т. - EXW - Дніпряни

        9600 грн./т грн./т. - EXW - Черкаси, Рівне,Сєвдон

        запитуйте грн./т. - EXW - Херсон

        запитуйте грн./т. - EXW - Херсон

        Сульфат амонію гранульований (амоній сірчанокислий)

        азоту - 21%

        сірки - 24%

        води - 0.3%

        Країна:Україна, Білорусь

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        6500 грн./т. грн./т. - EXW/FCA - Черкаси

        Сульфоамофос NPS 20:20+13

        азоту - 20%

        фосфору - 20%

        сірки - 13%

        Країна:Болгарія

        Фасовка: Біг беги, гранульоване

        13500 грн./т. грн./т. - EXW/FCA - Миколаїв

        Може бути цікаво

        03.10.2020
        19.01.2021
        19.02.2021

        Повідомити про помилку

        Текст, який буде надіслано нашим редакторам: