Система внесення рідких добрив переобладнання сівалок

В умовах нестачі вологи або нерівномірної зволоженості грунту допоможе внесення рідких комплексних добрив (RKD). Добрива знаходяться в розчиненому вигляді, тому відразу взаємодіють з грунтом та використовуються рослинами для підживлення. Внесення RKD під час посіву обладнанням, встановленим на посівному комплексі, забезпечить сходи необхідними елементами живлення, адже вони будуть розташовані в зоні проростання насіння.

Переваги внесення RKD з одночасним висівом:

• Рівномірні сходи рослин у разі застосування RKD;
• Висока схожість в умовах недостатнього зволоження;
• Економія часу та коштів завдяки висіву насіння та внесення добрив в один прохід (потреби залучати техніку окремо для внесення добрив та їх доставку на поле немає).

Система внесення RKD контролює і відображає наступну інформацію:

• Контроль норми внесення продукту (л/га) незалежно від швидкості агрегату;
• Облік використаного розчину на обробку ділянки поля (л/га) з можливістю сортування за номером поля та за типом внесеної рідини;
• Контроль процесу посіву, контроль швидкості, інформація від давачів щодо наявності посівного матеріалу в бункерах, збереження статистичних даних в панелі оператора і можливість перенесення на флеш накопичувач і т.д.);
• Режим роботи «культиватор» – внесення RKD і КАС без контролю висіву.

Основи живлення

Добриво є одним з найефективніших засобів впливу на продуктивність рослин і якість вирощеної продукції. У зв’язку з високою вартістю добрив перед сільськогосподарськими виробниками постає завдання мінімізації втрат та їх раціонального використання.

Позакореневі (листкові) підживлення протягом багатьох років успішно використовуються в рослинництві, особливо в інтенсивних технологіях вирощування. Це обумовлено тим, що під час листкового внесення забезпечується максимально ефективне використання поживних речовин порівнюючи з грунтовим внесенням. Так, різними дослідженнями встановлено, що для досягнення ефективності добрив, внесених у ґрунт, необхідно значно більше ніж добрив, які вносяться за допомогою обприскування листків рослини (див. табл.). Особливо ефективним є листкове (позакореневе) внесення мікроелементів. На ефективність застосування мікроелементів значно впливає форма, в якій вони знаходяться. Так, добре відомо, що найбільш ефективною є хелатна форма, тобто органічна форма, у якій мікроелемент (переважно метал) знаходиться у взаємодії з хелатуючим агентом (переважно органічної кислотою). За різними даними ефективність хелатів під час позакореневого живлення у 5-10 разів вища порівнюючи з сольовими формами.

Незважаючи на незначну потребу рослин у мікроелементах (Fe, Mn, Zn, Cu, B, Mo, Co, Ni та ін.), вони відіграють не менш важливу роль у формуванні врожаю, ніж макроелементи (N, P, K, S, Mg, Ca). Нестача будь-якого елемента може бути лімітуючим фактором. Відомо, що коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту є невисоким. Так, для азотних та калійних добрив він складає від 30 до 60 %, для фосфорних на різних грунтах – від 8 до 30%. Для мікроелементів цей коефіцієнт складає менше ніж 1% від рухомих форм у ґрунті.

Ці факти дозволяють зробити певні висновки щодо ефективної організації листкового підживлення рослин. По-перше аналіз грунту на вміст мікроелементів, незважаючи на його важливість, не можна вважати таким, що однозначно відображає потребу рослин в мікроелементах, оскільки їх витяжки (водна, сольова та ін.) не є еквівалентними доступним формам цих елементів. Тобто на сучасному етапі розвитку науки ще немає точної методики визначення кількості доступних форм мікроелементів (саме«доступних», а не «рухомих»). По-друге навіть за достатньої кількості мікроелементів у грунті рослини далеко не завжди можуть засвоїти їх. Так, наприклад, на ґрунтах з кислим показником pH молібден стає майже недоступним для рослин, тоді як марганець та цинк погано засвоюються на лужних ґрунтах; у період посухи або, навпаки, при збільшенні вологості погано засвоюється бор. Практично будь-які погодні та грунтово-кліматичні умови значно впливають на доступ мікроелементів в грунті. Тоді як нанесені на листкову поверхню мікроелементи легко проникають в рослини, добре засвоюються, дають швидкий ефект.

Під час листкового підживлення макро- та мікроелементи безпосередньо залучаються до синтезу органічних речовин у листках або переносяться в інші органи рослин і беруть участь в метаболізмі.

Позакореневе підживлення, під час якого поживні елементи в рухомих формах надходять в рослини, зазвичай набагато ефективніше, ніж внесення добрив у грунт.

Одночасно позакореневе підживлення дозволяє забезпечити рослини макро-та мікроелементами в критичні фази розвитку, коли рослина їх найбільше потребує, зменшити прояви стресу через дії несприятливих чинників довкілля, запобігти розвитку хвороб через нестачу тих або інших елементів, створити оптимальні умови для росту і розвитку рослин.

У зв’язку з цим особливої актуальності набуває застосування в сільськогосподарському виробництві нових високоефективних добрив для позакореневого підживлення рослин з метою оптимізації перебігу фізіологічних процесів у рослинах, підвищення врожайності та поліпшення якості сільськогосподарської продукції.

 

Стартові добрива

Стартове живлення є ключовим компонентом будь-якого збалансованого підживлення. Молоді рослини на початку розвитку живляться запасами поживних речовин в насінні, які швидко вичерпуються. Застосування стартових добрив дозволяє в подальшому забезпечити сходи необхідними поживними речовинами. Використання стартового добрива під час посіву сприяє активному розвитку сходів та може позитивно впливати на урожайність та здоров’я рослин. Добре розвинені сходи мають високу стійкість до шкідників та хвороб, а також краще конкурують з бур’янами.

Стартове живлення можна охарактеризувати як каталізатор для розкриття генетичного потенціалу рослини. Контролювати розміщення добрива для кращого контакту з цим каталізатором і збільшення ймовірності появи коріння у сходів можна за допомогою належного обладнання сівалки. Розміщення початкового добрива якомога ближче до насіння є найефективнішим для його максимального поглинання рослинами.

Фосфор – найважливіший елемент стартового добрива, оскільки він дуже малорухомий в грунті, а слаборозвинена коренева система ще не в змозі використовувати грунтові запаси. Крім того, на початку вегетації часто бувають низькі температури, які ще більше ускладнюють переміщення фосфатів до кореневої системи та їх поглинання.

Азот в стартовому добриві допомагає компенсувати дефіцит цього елементу на початку вегетації. Його нестача відбувається в результаті уповільненого розкладання органічної речовини в грунті в умовах холодної погоди або за наявності великої кількості рослинних рештків. До того ж, амонійний азот сприяє кращому поглинанню фосфору (Р) з добрив і грунту.

Калій не такий критично важливий для старту, як азот і фосфор, але навіть на грунтах з достатньою кількістю калію його наявність в стартовому добриві сприяє синергетичній дії та поліпшує поглинання рослиною інших елементів. Більше того, наявність калію поблизу проростка особливо є важливою в холодних і вологих умовах. Достатня кількість калію сприяє підвищенню зимостійкості озимих рослин. Крім того, стартове добриво часто містить вторинні макро- та мікроелементи.

Стартові добрива потребують часу для розчинення або розщеплення поліфосфатів до доступної для рослин ортофосфатної форми. Добрива MIXTURE-RKD вже знаходяться в розчинній рідкій формі, а 80-100% фосфату міститься в ортофосфатній формі. Велика кількість калію в грунті не засвоюється рослиною; загальновизнано, що приблизно 1% калію, який присутній в грунті, легко доступний в грунтовому розчині, що робить його доступним для обміну всередині ґрунтового комплексу та поглинання рослинами. Рідкі добрива MIXTURE-RKD дуже ефективно забезпечують поживними речовинами, необхідними для засвоєння рослинами, навіть в холодних і сухих ґрунтових умовах. Застосування добрив MIXTURE-RKD допомагає скоротити загальний час і обробку важливих поживних речовин, а також допомагає підвищити ефективність посіву.

Позакореневі

Позакореневе підживлення через листя і стебла дає змогу оптимізувати норму і співвідношення між елементами живлення під час вегетації рослини. Недоступність певних елементів живлення через погодні умови або відсутність їх у грунті призводить не тільки до недобору врожаю, а й до погіршення його якості. Без ефективного мінерального живлення вирощування сільськогосподарських культур стає низькорентабельним. Витрати на високоякісне насіння та оригінальні засоби захисту рослин, застосування технологій є марними та неефективними за умов неправильного живлення.

З часів відкриття Ж. Б. Бусенго здатності листків рослини адсорбувати поживні речовини через продихи й кутикулу, технології позакореневого живлення значно сягнули вперед. Для забезпечення рослин додатковим живленням використовують розчини солей різних елементів, поєднання речовини органічного і неорганічного походження у вигляді концентратів, так й багато інших форм позакореневих підживлень. Позакореневе підживлення доповнює традиційне внесення добрив у грунт, коли вони недостатньо е фективні або під впливом різних чинників, коли обмежено засвоєння основного живлення.

 

До чинників що заважають рослинні нормально отримувати живлення з ґрунту, відносять:

1. вилуговування;
2. температуру;
3. погану розчинність добрив у грунті;
4. наявність вологи або її надлишок;
5. антагонізм між певними елементами;
6. погану аерацію ґрунту тощо.
7. неоптимальний pH грунтового розчину;

Позакореневе підживлення є найшвидшим способом подолання дефіциту поживних речовин та прискорення росту і розвитку рослин на певних фізіологічних етапах. Більшість листкових добрив хімічно сумісні з пестицидами, тому відбувається скорочення витрат праці. Певні типи добрив можуть уповільнити швидкість гідролізу пестицидів через нормалізацію pH розчину, досягаючи в такий спосіб підвищення ефективності чи зниження витрат.

 

Застосування позакореневих підживлень включає в себе комплекс заходів:

• Обробка насіння для прискорення проростання, забезпечення проростків запасом стартового живлення. До позакореневого підживлення можна віднести інокуляцію насіння бобових культур для стиммуляції розвитку азотфіксуєчих бактерій на коріннях рослин.
• Використання біостимуляторів/ антидепресантів для швидкого відновлення рослин уражених стресовими факторами (гербіцидний стрес, температурні перепади, надлишок або відсутність вологи тощо).
• Підживлення комплексом макро- і мікроелементів забезпечує швидку доставку елементів живлення до клітини, що ефективно допомагає усунути їх дефіцит (рослини завжди здатні засвоювати елементи, інше питання, якою мірою).
• Застосування ад’ювантів (прилипачів /сурфактантів, регуляторів кислотності) прискорює поглинання рослинами елементів живлення, створює оптимальні умови для ефективної дії бакових сумішей, допомагає рівномірно розподілити рідину на поверхні листків, не даючи розчину стікати та випаровуватися з поверхні.
• Використання полімерних клейових агентів забезпечує утворення плівки навколо плодів, яка запобігає їх передчасному розтріскуванню і осипанню. Також полімерні плівки виступають як бар’єр для води, запобігаючи її проникненню всередину плоду, однак вільно пропускають вологу з насіння – пришвидшують рівномірне висихання насіння.
• Позакореневе підживлення забезпечує рослини додатковим живленням, визначеним умовами навколишнього середовища та типом грунту і вимогами культури, максимально збільшуючи потенціал врожайності та ефективність використання поживних речовин. Залежно від вимог різних культур, засоби позакореневого живлення MIXTURE-RKD можуть економічно застосовуватися з багатьма засобами захисту рослин на різних етапах, що заощаджує виробнику час і знижує витрати на внесення.

Мікроелементи

Всі рослини, чи то кукурудза, соя, пшениця, бавовна, журавлина або рапс, потребують поживних речовин для правильного росту і розвитку. До складу сухої речовини входить 90–95% органічних сполук і 5–10% мінеральних. Мінеральні сполуки рослини отримують з грунту і / або добрив , що вносяться виробником. Решту 5-10% рослини отримують з грунту і / або добрив, що вносяться виробником.

Ми можемо розуміти важливість основних поживних речовин (азот, фосфор, калій) для досягнення мети виробництва, яка встановлюється щороку, однак ми часто забуваємо про важливість вторинних поживних речовин (кальцій, магній, сірка) та мікроелементів (бор, мідь, залізо, марганець, молібден, цинк) в загальному процесі зростання і розвитку рослин. Хоча ці поживні речовини потрібні в набагато меншій кількості, вони необхідні для завершення багатьох фізіологічних циклів і процесів всередині рослини. У багатьох випадках, рослини не можуть повністю використовувати первинні поживні речовини без адекватних запасів вторинних та/або мікроелементів, що поставляються в належний час. Нижче наведено перелік функцій, які ці поживні речовини забезпечують в рослині.

Функції поживних речовин у рослині:

Азот (N)

• Перетворюється в амінокислоти, будівельні блоки для білків.
• Виробляє необхідні ферменти і структурні частини рослини
• Стає частиною білків, які зберігаються в зерні
• Посилює синтез хлорофілу, використовуючи сонячне світло як джерело енергії
• Необхідний для швидкого росту і повноцінного розвитку

Фосфор (P)

• Повинен бути доступний на ранній стадії розробки для максимального потенціалу врожайності
• Необхідний для розвитку міцного коріння z Сприяє ранньому росту рослин для більш тривалого вегетаційного періоду
• Забезпечує необхідну енергію для транспортування поживних речовин z Відіграє життєво важливу роль у фотосинтезі
• Відповідає за передачу генетичної інформації, важливий для росту і розвитку всіх рослин

Калій (К)

• Відіграє життєво важливу роль у фотосинтезі
• Регулює використання води завдяки роботі продихів
• Підтримує нормальну роботу транспортних систем
• Потрібний для синтезу білка і синтезу крохмалю
• Покращує якість завдяки підвищенню стійкості до хвороб і стресових умов вирощування

Сірка (S)

• Відображає потребу рослин у фосфорі
• Є компонентом багатьох амінокислот
• Сприяє активації ферментів і вітамінів
• Необхідна для утворення хлорофілу
• Використовується для стабілізації азоту
• Сприяє утворенню бульбочок у бобових культур

Кальцій (Ca)

• Необхідний для правильного функ — ціонування точок росту
• Утворює сполуки, які зміцнюють клітинні стінки
• Сприяє поділу і подовженню клітин
• Нейтралізує органічні кислоти
• Регулює синтез білка та уповільнює процес старіння

Магній (Mg)

• Єдиний мінеральний компонент молекули хлорофілу
• Сприяє утворенню цукрів і крохмалю
• Відіграє важливу роль в переміщенні фосфору
• Сприяє правильному функціонуванню рослинних ферментів

Бор (B)

• Потрібний для поділу клітин
• Відіграє важливу роль в транслокації кальцію
• Синтез білка та утворення гормонів
• Вуглеводний обмін
• Життєздатність пилку
• Формування квіток і зав’язування плодів

Мідь (Cu)

• Потрібна для утворення хлорофілу
• Допомога в фотосинтезі та утворенні ферментів
• Бере участь в окисно-відновних реакціях
• Регулює рух води в клітинах
• Необхідна для формування насіння

Залізо (Fe)

• Необхідне для утворення хлорофілу
• Бере участь в процесі окислення, вивільняє енергію з крохмалю.
• Утворення білка
• Сприяє перетворенню нітрату в аміак в клітинах
• Дихання рослин

Марганець (Mn)

• Необхідний для утворення хлорофілу і фотосинтезу
• Сприяє метаболізму вуглеводів
• Відновлювальні реакції
• Активація ферментів
• У поєднанні з залізом, міддю і цинком відновлює гормональний баланс

Молібден (Мо)

• Кофактор ферменту нітратредуктази
• Необхідний для ризобій в процесі азотфіксації
• Допомога в утилізації нітратів
• Бере участь у метаболізмі фосфатів і заліза

Цинк (Zn)

• Необхідний для утворення хлорофілу
• Бере участь в активації та виробництві ферментів
• Потрібний для синтезу гормонів (ауксинів) і нуклеїнових кислот.
• Підвищує ефективність поглинання і водокористування

Винос елементів живлення с\г культурам на формування 1т продуції

Чутливість культур до нестачі елементів живлення