Тіосульфат амонію

Тіосульфат амонію (ATS) (NH4) 2S2O3 — рідкий безбарвний розчин, що містить азот і сірку, має нейтральний або слаболужний pH (6,5 — 7,8), містить 12% азоту і 26% сірки (12-0-0-26S , SO3 — 63.82%). Препарат сумісний з більшістю рідких добрив, включаючи нейтральні і слаболужні суміші NPK, і зазвичай додається в КАС. Перевага ATS перед іншими джерелами сірки полягає в тому, що він є джерелом сірки для рослин протягом більш тривалого періоду часу, за рахунок вмісту сульфатної і елементарної сірки. Сульфатна сірка відразу стає доступною для засвоєння рослинами, тоді як елементарна сірка повинна піддатися окисленню, перш ніж вона зможе бути поглинена рослинами. ATS допомагає швидше забезпечити потребу рослин в сірці, ніж інші сірчановмісні добрива. Тіосульфат амонію при спільному внесенні з азотними добривами збільшує кількість мінеральних форм азоту на 20%, завдяки зменшенню втрат аміаку і промиванню нітратних форм. Тому внесення саме тіосульфатної форми сірки сприяє збільшенню ефективності дії азотних добрив.

Роль елементів живлення для рослин.

Азот – один з основних біогенних елементів, який входить до складу білкових речовин і багатьох інших природних життєво важливих для рослин органічних сполук: ліпоїдів, хлорофілу, алкалоїдів, фосфатидів, нуклеопротеїдів, багатьох ферментів.

Підвищення рівня азотного живлення збільшує засвоєння рослинами інших елементів: Р, К, Са, Mg, S, Cu, Fe, Μn і Ζn. Оптимальне азотне живлення рослин інтенсифікує синтез білкових речовин, пришвидшує ріст і затримує старіння рослинного організму, посилює і продовжує життєдіяльність листків. При цьому рослини швидше ростуть, утворюють міцні стебла і листки інтенсивно-зеленого кольору, поліпшується формування репродуктивних органів, підвищується продуктивність.

Сірка є одним з найважливіших елементів живлення рослин, без якого неможливе життя. Потреба в ній приблизно така сама, як і в фосфорі. Сільськогосподарські культури містять неоднакову кількість сірки і, відповідно, мають у ній різну потребу, що обумовлено біологічними особливостями рослин, фазою їх розвитку, а також вмістом сірки у ґрунті й атмосфері. У рослинах сірка перетворюється, вона входить до складу амінокислот (цистеїну, цистину, метіоніну), білків, вітамінів, ферментів тощо.

Ознаки дефіциту елементів живлення у рослин.

За недостатнього азотного живлення гальмуються ріст і розвиток рослин, внаслідок чого знижується їх продуктивність. Нестача азоту насамперед впливає на зміну забарвлення листків. Спочатку знебарвлюються нижні листки: колір змінюється від інтенсивно-зеленого до світло-зеленого, починаючи від верхівки до країв. Поступово листки жовкнуть, набувають оранжевого і червонуватого відтінків. Пожовтіння супроводжується відмиранням листків. Якщо рослини потерпають не від нестачі азоту, а від посухи, то жовкнуть і нижні, і верхні листки.

Внаслідок азотного голодування затримується ріст рослин, що спостерігається візуально. Стебла стають тонкими, витягнутими, слабко галузяться, розмір листків зменшується, формування репродуктивних органів погіршується. Найчастіше азотне голодування рослин відмічається на погано окультурених ґрунтах, у разі заорювання значної кількості нерозкладеного гною, соломи чи інших рослинних решток з низьким вмістом азоту. Це явище спостерігається і тоді, коли весна холодна, сира і в ґрунті повільно накопичується доступний для рослин азот, а також під час посухи після висихання верхніх шарів ґрунту та зниження життєдіяльності кореневих систем рослин. Ознаки азотного голодування легко розпізнати на молодих рослинах. Це дає змогу виправити становище їх підживленням.

За нестачі сірки в живленні рослин затримується синтез білків, накопичується азот у небілковій формі або у формі нітратів. За зовнішніми ознаками сірчане голодування рослин подібне до азотного, оскільки роль азоту і сірки в метаболізмі рослин подібна, але виражена чіткіше. Це іноді призводить до помилкового завищення норм азотних добрив, що знижує врожай та його якість. За нестачі сірки рослини припиняють ріст і розвиток, листки стають світло-жовтими і навіть білими з червонуватим відтінком, зменшується їх стійкість до хвороб, посухи і низьких температур. Реутилізація сірки, тобто її переміщення зі старих листків у молоді, незначна. Тому за дефіциту сірки від хлорозу першими потерпають молоді листки, а азоту – старі, хоча обидва елементи використовуються для побудови білків. Особливо чітко нестача сірки виявляється у рослин родини капустяних. У бобових культур знижуються життєдіяльність бульбочкових бактерій та синтез хлорофілу.

Взаємодія з грунтом.

При внесенні тіосульфат амонію розкладається на дві частини: сульфатну сірку (SO₄) _-2 і елементарну сірку (S0). Сульфатна сірка є доступною для рослини відразу після внесення, тоді як елементарна сірка повинна пройти процес окислення в сульфат, і тому доступна рослині тільки через певний час. Таким чином забезпечується рівномірна доступність сірки протягом декількох тижнів. Тим самим відбувається пролонгація азотного живлення за рахунок інгібування активності ґрунтового ферменту уреази та пригнічення діяльності нітрифікуючих бактерій. Відповідно, знижуються втрати азоту внаслідок промивання та випаровування.

Способи та норми внесення під сільськогосподарські культури.

Тіосульфат амонію сумісний з основними рідкими добривами, такими як КАС, РКД, а також із засобами захисту рослин. Можливе застосування ATS за передпосівного внесення, при посіві, з поливною водою, в умовах зрошуваного землеробства та під час краплинного зрошення. При внесенні добрив локально необхідно дотримуватися схеми внесення 5 х 5. Якщо внесення здійснюється менше 30 см над ґрунтом — необхідно зменшити дозу на половину; для молодих дерев і винограду також рекомендується зменшити дозу на половину. Необхідно уникати прямого контакту з листям і корою, щоб не пошкодити рослини. Тіосульфат амонію заборонено змішувати з кислотами та кислими речовинами з pH  нижче 6,0.

Використання тіосульфату амонію з КАС.

Додавання тіосульфату амонію в розчини КАС — це економічний, ефективний і зручний спосіб стабілізувати і максимізувати використання дорогого азоту і підвищити ефективність використання азоту на 20-30%. Подібні суміші з різним співвідношенням азоту і сірки широко використовуються в Європі та актуальні в посушливих регіонах України. Європейські аграрії цінують ці рідкі добрива за високу біодоступність елементів живлення і ефективність, технологічність використання, низьку вартість транспортування і внесення, можливість комбінації із засобами захисту рослин, регуляторами росту, мікронутрієнтів, екологічність, широкий спектр застосування. Для приготування рідких сірковмісних добрив в ЄС використовується сульфат амонію або тіосульфат амонію. Готові продукти можуть також містити інгібітори нітрифікації для скорочення втрат азоту.

Норма внесення суміші КАС і тіосульфату амонію.

Культура	Норма внесення		Рекомендована норма за вегетацію, кг/га	Строки внесення
	Марка суміші	Співвідношення, % АТS/КАС 32
Пшениця озима	NS 30-2,5	10/90	150-180	рання весна, початок відновлення вегетації
Кукурудза	NS 28-5	20/80	280-350	передпосівне внесення
Соняшник	NS 30-2,5	10/90	120-220	передпосівне внесення
Ріпак озимий	NS 28-5	20/80	200-250	рання весна, початок відновлення ветегації
Цукровий буряк	NS 28-5	20/80	350-450	передпосівне внесення
Соя	NS 30-2,5	10/90	100-130	передпосівне внесення

 

Особливості використання тіосульфата аммонія під час фертигації.

Фертигація — це введення розчинного добрива через іригаційні системи, що використовують воду в якості системи доставки поживних речовин до рослин. Перш ніж вводити тіосульфат амонію в іригаційну систему, необхідно переконатися, що система зрошення в порядку, і забезпечує рівномірний розподіл розчину по площі. У іригаційну систему вводити тіосульфат амонію необхідно повільно, для того щоб вода встигла переміститися від точки вприскування до останнього емітера або зрошувача в системі. Фертигація з тиосульфатом амонію повинна проходити в продовж 1-4 годин, оскільки швидкий полив може привести до нерівномірного розподілу добрив і може викликати пошкодження рослин.

Особливості застосування тіосульфату амонію під час дощування.

Просапні та овочеві культури: застосовувати від 10 до 50 л/га тіосульфату амонію під час зрошування. Рекомендовано застосовувати добриво під час висадки або починаючи з фази розвитку 3-4 справжніх листки кожні 7-14 днів за необхідністю. ATS можна змішувати з розчинами азоту (КАС) та вносити за необхідністю протягом сезону.

Плодові дерева (прикоренево): рекомендовано використовувати від 50 до 80 л/га добрива з поливною водою кожні 7-14 днів, починаючи з фази повного розвитку листя.

Плодові дерева (позакоренево): рекомендовано використовувати від 30 до 40 л/га добрива з поливною водою кожні 7-14 днів, починаючи з фази повного розвитку листя.

Виноград: рекомендовано використовувати від 20 до 40 л/га добрива з поливною водою кожні 7-14 днів за необхідністю.

Особливості застосування тіосульфату амонію під час краплинного зрошення.

Просапні та овочеві культури: рекомендовано використовувати 10-20 л/га тіосульфату амонію за одну обробку зі зрошенням. Повторювати кожні 7-10 днів.

Плодові дерева та виноградники (підґрунтове краплинне зрошення): рекомендовано використовувати 20-40 л/га тіосульфату амонію за одну обробку. Повторювати через 14-21 день або за необхідністю.

Плодові дерева та виноградники (крапельниці та міні-зрошувачі): рекомендовано використовувати 60-80 л/га тіосульфату амонію під час зрошення. Для молодих дерев та виноградників використовують від 20 до 40 л/га. Повторювати через 14-21 день або за необхідністю.